Радник президента США з питань нацбезпеки – фігура, безумовно, вагома в зовнішній політиці Білого дому, у тому числі на російсько-українському напрямі, який в адміністрації Трампа має свої особливості. Джон Болтон належав до жорстких ‘яструбів’ американської політики, втім раптово залишив посаду через серйозні розбіжності з президентом та його командою. Сам же Дональд Трамп пізніше заявив, що Болтон був неправий, зокрема, в питаннях КНДР, Венесуели, Іраку. Втім, недавня історія свідчить про те, що президент і його радник мали також різні бачення й у питаннях України та РФ.
ПРОРОСІЙСЬКИЙ ТРАМП, АНТИРОСІЙСЬКИЙ БОЛТОН
Так збіглося, що в День Незалежності України, 24 серпня, президент Трамп зіпсував весь настрій лідерам G7 на офіційному обіді у французькому Біаррітці нав’язливою заявою, що Росію треба повернути до кола ‘великих’ держав. Він свідомо знехтував тим, що Кремль не припинив агресії й не повернув Україні Крим, через що РФ свого часу й вилетіла з ‘Великої вісімки’. Ситуація погіршувалася тим, що це була послідовна позиція Дональда Трампа, яку він почав озвучувати ще до вильоту в Францію.
Тим часом радник президента США Джон Болтон приблизно в цей самий період під час візиту до України висловив зовсім іншу позицію відносно РФ, зробивши акцент на її агресивній політиці.
‘Для мене було честю представляти американський народ, вшановуючи пам’ять українців, які загинули захищаючи свою державу від російської агресії’, – написав радник Трампа 27 серпня у Твіттері після покладання квітів українським воїнам, загиблим у боях на Донбасі.
Буде справедливим сказати, що Болтон, на відміну від глави Білого дому, висловлював послідовну позицію американської влади. Адже й Держдепартамент, і Пентагон, і Конгрес США надалі категорично засуджують російську агресію й висловлюються на підтримку України.
Тим не менше, це не зупиняє президента Трампа. Він надсилає нові сигнали, які щонайменше виходять за межі офіційної позиції його уряду. Останній приклад – розпорядження Трампа призупинити багатомільйонну програму допомоги Україні щодо посилення безпеки й оборони, затверджену Конгресом та підтриману урядом США. І попри те, що Пентагон на вимогу президента провів перевірку цієї програми й дійшов позитивного висновку, з Білого дому так і не було озвучено офіційного розпорядження про поновлення фінансування для України.
До речі, що стосується Болтона в цьому питанні, то він як американський ‘яструб’ і раніше неодноразово підтримував посилення оборонних можливостей України.
“ЖОРСТКИЙ ПЕРЕГОВОРНИК”
Так чи інакше, між президентом і його топрадником виник серйозний дефіцит порозуміння. Й очевидно, цей процес мав накопичувальний ефект, хоч і тривав довго. Втім, російсько-український напрям не став вирішальним на етапі звільнення Джона Болтона з Білого дому. Радник Трампа мав свої, здебільшого зовсім інші погляди на американську політику в КНДР, Ірані, Іраку, Венесуелі. На цьому тлі виникла серйозна незгода Болтона з держсекретарем Помпео, про що неодноразово з’являлася інформація протягом останніх місяців.
Сам же Трамп спочатку закривав на це очі. Адже Болтон завжди був прихильником радикальних методів впливу на ситуацію, на кшталт: спершу розбомбити Північну Корею, вдарити по Ірану, ввести війська у Венесуелу, а потім вести переговори. Трамп, напевно, бачив у ньому жорсткого переговорника, й цю якість президент неодноразово ‘приміряв’ на себе. І він точно все усвідомлював, коли наймав Джона Болтона в Білий дім.
СКАНДАЛЬНА ДИПЛОМАТІЯ БОЛТОНА
До слова, у 2005 році, коли Джон Болтон був номінований на посаду постпреда США при ООН, його кандидатура так і не отримала схвалення в Сенаті США, попри існуючу на той час республіканську більшість. Через це призначений окремим розпорядженням президента Буша Болтон не міг обіймати посаду в ООН більше року.
Але за цей час політик не оминув скандалів, наполегливо критикуючи Об’єднані Нації як міжнародну інституцію. Під час одного з виступів він, наприклад, заявив, що ‘немає такого поняття, як ООН’, а є лише міжнародне співтовариство, яке може очолювати єдина у світі наддержава – США.
Звісно, з такою скандальною ‘дипломатією’ не змогли змиритися в Конгресі, після чого Болтон зник із великої політичної арени США, якщо не враховувати його невдалу спробу заявити про себе на президентських виборах 2012 року. Лише у 2018 році він отримав пристойну пропозицію від Білого дому. Очевидно, тоді президенту Трампу імпонували погляди й підходи колишнього ‘жорсткого’ дипломата.
Тим не менше, Джон Болтон не зміг протриматися у кріслі радника з питань нацбезпеки й півтора року. Все має свої межі, й навіть самому Трампу увірвався терпець. ‘Він (Болтон – ред.) насправді є тим, із ким я мав дуже добрі відносини. Однак він не ладнав із людьми в адміністрації, що я вважаю дуже важливим’, – розповів президент на наступний день після звільнення свого радника. Він додав, що Болтон ‘припустився дуже великих помилок’, тому й змушений був залишити команду.
Отже, який вплив матиме звільнення високопоставленого радника Білого дому на зовнішню політику США? Відповідь на це запитання намагаються спрогнозувати й у Вашингтоні, й в інших столицях, враховуючи весь ‘складний’ бекграунд тепер уже колишнього радника Трампа.
Наразі ж зрозуміло тільки те, що в команді президента, яка формує реакцію США на міжнародні зміни, випала одна ‘конфліктна’ ланка. Можливо, це дасть змогу уникнути розпорошення уваги в питаннях нацбезпеки та сфокусувати позицію Вашингтона на кожному із зовнішніх напрямів.
Що ж стосується конкретно українсько-російського питання, то більший вплив на це, вочевидь, матиме не стільки звільнення ‘яструба’ Болтона, скільки вибір президентом нового радника з питань нацбезпеки. Важливим буде те, яку позицію по відношенню до Москви й Києва займе наступник Болтона: чи підтримає він проросійську риторику Трампа, чи все ж продовжить послідовний курс, що його просуває уряд Сполучених Штатів.
Напередодні Трамп заявив, що має 5 претендентів на посаду радника з нацбезпеки. Згідно з джерелами CNN, глава Білого дому розглядає можливість призначення чинного держсекретаря Майкла Помпео, який у цьому випадку буде одночасно займати обидві посади. До речі, сам Помпео відразу після звільнення Болтона на брифінгу в Білому домі 10 вересня заявив, що зовнішню політику США визначає саме президент. “Я не думаю, що комусь із лідерів у світі треба робити припущення, що через звільнення когось із нас зовнішня політика президента Трампа зазнає суттєвих змін”, – підсумував Помпео.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Перше фото: Jabin Botsford/The Washington Post/Getty Images
