Двоє полеглих захисників із Вінниці — Роман Любченко та Олександр Дудник. Обох поховають 28 вересня на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Роману Любченку (позивний «Маріо») було 45 років, Олександру Дуднику (позивний «Боцман») — 42.
Роман Любченко став на захист країни восени 2024 року. Воював помічником гранатометника у 21-й окремій механізованій бригаді на Курському напрямку. 24 лютого 2025 року Роман потрапив у запекле бойове зіткнення, після якого його вважали зниклим безвісти. Згодом підтвердилося найгірше. Роман Анатолійович Любченко — вінничанин. Народився він 7 вересня 1979 року. Шкільні роки минули у вінницькій школі №13, а фах телефоніста він опанував у Вищому професійному училищі №4. Згодом обрав будівельну справу й працював майстром внутрішнього оздоблення осель. Власної сім’ї не мав — тепло віддавав родині старшого брата й був найкращим дядьком для єдиної племінниці. «Він свідомо та терпляче шукав свій ідеал — єдине і неповторне кохання», — згадує брат полеглого Олег. Роман любив рибалити й тварин, мріяв після війни завести цуценя джек-рассел-тер’єра.
Олександр Ілліч Дудник став до оборони в перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку був солдатом 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони, а далі — у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, де йому присвоїли звання молодшого лейтенанта й довірили групу безпілотних систем. Пройшов Донецький та Харківський напрямки. Останній бій прийняв 21 вересня неподалік села Березівка на Куп’янщині. Серед нагород — «Хрест Сил територіальної оборони» і «Знак пошани» від Міністра оборони, нагрудний знак 115-ї ОМБр «Народжені вогнем» та Хрест «Честь і слава». Майбутній воїн народився 27 червня 1984 року в Пеньківці на Літинщині. Родина була багатодітною: двоє старших братів і молодша сестра. Після строкової служби присвятив життя правоохоронним органам, жив у Вінниці й виховував доньку. Уже воюючи, здобув ступінь бакалавра у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, на факультеті педагогіки, психології і професійної освіти. «Олександр залишався Людиною з великої літери, був командиром, якому безмежно довіряли», — розповідає дружина Олена.
Романа Любченка проводжатимуть у Спасо-Преображенському кафедральному соборі — це о 10:00, а перед тим, о 9:20, церемонія відбудеться на вулиці Соняшниковій, 5. З Олександром Дудником прощатимуться о 12:00 у соборі. О 10:00 церемонія відбудеться на 1-му проїзді Бузковому, 3. Чин поховання Романа розпочнеться об 11:00, Олександра — о 13:00. Родинам і близьким обох воїнів — щирі співчуття. Вінничани пам’ятатимуть захисників, які віддали життя за Україну.
