Як Галина Іваник 42 роки робить місто чистішим?

Поки місто спить. Надворі ще темно, а Галина Іваник уже на роботі. Кожного дня, незалежно від погоди чи вихідних, вона береться за свій інвентар аби довірена їй територія виглядала чистою та охайною. Вона прибирає місто уже 42 роки.

«Я рано почала працювати, хотіла бути незалежною, сама себе забезпечувати, щоб від батька не залежати. Мами в мене не стало, ще коли мені було п”ять років, – розповідає Галина Іваник. – Спочатку, я близько року працювала на Ламповому заводі. В ЖЕК мене привела свекруха, в 1980 році. Тоді мені було 20 років. Так і залишилась. «Обросла», як кажуть».

Спочатку жінка працювала в 10 ЖЕКу, згодом перейшла в 12. Зараз це міське комунальне підприємство “Управляюча компанія «Житло-Гарант». Але назва ЖЕКів – не єдине, що змінилось за цей час.

Загалом в місті на сьогодні нараховується близько 300 двірників.

Офіційно робочий день двірника розпочинається о 6-6,30 ранку, але в реальності – все залежить від погодних умов. Найбільш завантажені періоди – це осінь та зима. Восени – потрібно прибирати опале листя, зимою – сніг.

«Взимку, якщо звечора чи вночі сніжило, то ми о 5 ранку виходимо. У нас багато ділянок, тож потрібно вийти раніше, – каже пані Галина. – Якщо ожеледь – потрібно прочищати, збивати, посипати. Зараз більше відсів використовуємо для цього – солі менше. Та й не усюди можна її сипати. Звісно зими зараз не такі суворі, як були раніше. Разом з тим, хочеться зробити все якісно – бо ж самій приємно, коли все гарно та чисто».

Влітку – пів сьомої двірники уже мають прибрати сміттєві майданчики.

«Добре, що зараз сміття регулярно вивозиться, що не накопичується як колись давно, – каже жінка. – Також з самого ранку потрібно позбирати “випадкові”. Це ось папірець, бачите, лежать, ми їх називаємо випадкові. Випадково чи ні вони впали, хто зна. Люди різні, на жаль є, є такі, що і з вікна викидають, наче, в квартирі відра не мають».

Крім прибирання прибудинкової території, також потрібно прибирати під”їзди. Це робиться відповідно до укладеного договору.

«У нас є графік, визначені певні години для прибирання під”їздів, намагаємось його притримуватися, хоча й потрібно пристосовуватися до відключень світла», – каже жінка.

З початком військових дій, двірники долучились ще й до розчищення та облаштування підвалів.

«Ми бригадою збирались, розчищали там все, облаштовували укриття, щоб люди могли спускатися, – розповідає Галина Іваник. – Також збирали пляшки для коктейлів Молотова, жестяні баночки для окопних свічок. Знаєте, зараз люди, напевно, більше згуртовані стали, кожен, як може, намагається допомогти для досягнення спільної мети».

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin