Як ОСББ «ЮМІР» вісім років перетворює свій будинок на мрію?

Утеплили будинок, поміняли дах, посадили сад, викопали криницю, зробили ремонт електрощитових, відремонтували під’їзди, відмовились від центрального опалення, заасфальтували прибудинкову територію… І практично це усе – за рахунок звичайного тарифу з утримання житла на рівні 5-5,9 гривні за метр квадратний.

Ще вісім років тому, будинок по Учительській,10 особливо не відрізнявся від сусідніх, один з яких навіть був побудований за одним проектом в 2002 році.

«Але в один момент, ми вирішили, що потрібно щось змінювати, живемо ж один раз, – розповідає голова ОСББ «ЮМІР» Олег Побірський.– Тож 13 квітня 2014 року ми вирішили створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. ЮМІР – це юність, мрія і реальність.

І ось, уже дев’ятий рік, як за словами голови об’єднання, в будинку намагаються втілити в реальність їхні мрії. Сьогодні їх ОСББ називають зразковим.

В під”їздах багатоповерхівки стоять енергоощадні вікна та двері, енергоощадні лампочки встановлені не лише у під”їздах, а й у підвалах, тут також є вогнегасники, територія ОСББ перебуває під відеонаглядом, встановлена система «розумний будинок», а поруч з будинком – майданчик для дітей. А ще в ОСББ – одне з кращих укриттів, запас дров та генератор.

Об”єднання бере участь в усіх профільних програмах, які діють у місті. При цьому більшість програм було по програмі співфінансування міської ради – 30 на 70. В ОСББ додають, що завжди готові долучитися, якщо буде якась нова ініціатива.

Світла немає, інтернет є
«В нас тільки щойно світло включили, то я ходив генератор вимикав, бо люди просили включити, щоб діти онлайн могли займатися, – розповідає при зустрічі голова ОСББ «ЮМІР» Олег Побірський. – А в нас генератор потужний, він живить місця загального користування, помпу в криниці, автомати з водою та кавою тощо. Тож коли вмикається генератор – працює обладнання мобільних провайдерів в під”їздах, і таким чином в людей є інтернет. А в кого не має, бо, можливо, не купили павербанків чи ще щось, то може спуститися в підвал і тут працювати, адже у нас в підвалі тепло і є бездротовий інтернет».

«Можуть готувати їсти та мають запас дров»

Як розповідає голова ОСББ, в сховище люди почали спускатися ще в лютому-березні. На той час в підвалі було холодно, тож мешканці приносили свої матраци, ящики, ковдри, щоб облаштувати ліжка, адже були маленькі діти, які спали перший час тут.

«Коли прийшло літо, стало зрозуміло, що війна не закінчується – треба було дбати про безпеку для себе, тим більше, що попереду була зима, тож ми почали облаштовувати укриття, – зазначає Олег Побірський. – Ми виграли конкурс “Укриття для життя”. Додали ще кошти, які були на рахунку в об”єднання та встановили насос для каналізації, таким чином в укритті працюють туалети, це робилось в першу чергу з думкою про дітей, щоб їм було зручно».

Пізніше в укритті встановили буржуйку та зробили запас дров до неї.

«Сама буржуйка обійшлась нам в 5,5 тисяч гривень, – веде далі голова ОСББ. – Але треба було робити вихід від неї на вулицю – Тут нам стали в нагоді старі труби, які ми зберігали ще з часів, коли після створення ОСББ нам міська рада зробила перший капітальний ремонт по заміні інженерних мереж. Словом, ці труби чекали свого часу сім років і ось дочекалися. Знаєте, з цим дуже допомогли мешканці. Напевно в кожному будинку є люди, які вміють виконувати ту чи іншу роботу, хтось щось зварити, хтось щось змонтувати, з людьми потрібно лише вміти розмовляти. Вони дуже допомагають. Після того як ми вже встановили буржуйку, сусід безкоштовно привіз сітку для неї, завдяки цьому ми зробили захист від опіків. Так само, з дровами. Їх ми купували, але їх треба було розвантажити, то люди вийшли, і ми разом це все розвантажували і складали».

Пізніше, коли ворог почав бити по критичній інфраструктурі і стало питання, що може не бути електроенергії, в ОСББ вирішили придбати генератор.

«Я кинув клич у групу в “вайбер” про це і люди підтримали ідею. Ми брали генератор на 7,5 КВт. Він обійшовся у 46 тисяч гривень, – розповідає Олег Побірський. – Але я пояснив людям, що завдяки йому у нас, у випадку блекауту, буде вода – з водомату та технічна вода з криниці, буде як зарядити телефони та де приготувати їжу. В підвалі, крім буржуйки у нас є також газова та електрична плити, а на вулиці – мангал та тринога. Також ми придбали бензопилу, щоб можна було, при необхідності, зрізати дику поросль, яка розростається біля будинку. Її можна використовувати на додачу до закуплених дров. Думаю, таким чином у разі блекауту, ми зможемо тиждень протриматися».

В планах – капремонт ліфтів, в мріях – сонячні панелі

Об”єднання «ЮМІР» – одне з 25, які на сьогодні долучилось до міської програми по відшкодуванню в рахунок проведених робіт 50% вартості генератора. За умовами програми, міська рада може виконати коштом бюджету деякі роботи на визначену суму, але при умові, що вони будуть пов”язані з енергоефективністю чи енергоощадженням.

«Коли ми купували генератор, ми думали в першу чергу про людей, щоб було тепло та було світло. Але вже коли виникла така ініціатива міського голови, то люди дуже втішились, бо половина вартості генератора – 23 тисячі, це великі кошти для нас. Інша справа, що оскільки держказначейство зараз здійснює фінансування не усіх робіт, ми вирішили і написали відповідного листа на ім”я міського голови, щоб нашу частку, цих 23 тисячі, включили в рахунок майбутнього проекту по капітальному ремонту ліфтів. Ми довго до цього йшли, вже зробили експертизу та проект, і прагнемо, щоб ці роботи були включені в програму співфінансування 30 на 70. Там загалом виходить суттєва сума, і якби ми не доплатили цих 23 тисячі, думаю, люди були б дуже задоволені та лише дякували. Розумієте, термін гарантійної експлуатації ліфтів – 25 років з моменту виробництва. Наш ліфт перед монтажем десять років пролежав на складі. І будинку уже 20 років. Тому питання потрібно вирішувати, щоб люди ще хоча б років вісім могли цими ліфтами користуватися, щоб відчули, що про них турбуються та дбають. До речі, якщо все вдасться, у ліфті буде вай-фай та прямий зв”язок з диспетчером, щоб у випадку чого – одразу можна було викликати аварійну службу».

Про мрії та плани

Крім капремонту ліфтів в ОСББ також планують збільшити кількість камер відеоспостереження, аби, наприклад, було видно дитячий майданчик.

«Річ у тім, що цього року в нас була пошкоджена пісочниця, підозрюємо, що це могли зробити якісь старші діти, тому, на майбутнє хотіли б уберегти наше майно, –каже голова об”єднання. – Адже, наприклад, після того, як ми поставили камери в інших місцях, у нас, дякувати Богу, не було жодної крадіжки. В більш далекій перспективі – думаємо про те аби встановити на даху сонячні панелі чи вітряки, що вийде. Це поки мрії, але якби в місті б запустилась якась така програма – ми б неодмінно долучились до неї».

Довіра та перші кроки
Серед найперших кроків в ОСББ – заміна інженерних мереж коштом міської ради. Потім, мешканцям довелось скинутися на утеплення будинку по програмі міської ради 30 на 70.

«Знаєте, сьогодні люди, коли вимикають світло і в квартирах газові котли не працюють, стіни тримають тепло і в оселях за рахунок цього тепло. Тож тепер люди дякують за цю програму, хоча спочатку не всі підтримували це рішення, адже треба було здавати кошти».

Загалом, за словами Олега Побірського, найважче було спочатку завоювати довіру людей

«В мене на перших зборах були ті, хто утримувалися і голосували «проти», – каже він. – Але я працював з людьми і зрештою вони мені повірили. Хоча за законодавством, я маю проводити збори лиш раз на рік, я свого часу виносив на збори кожне своє рішення. В мене 17 протоколів зборів за цих всім років, було б більше, але два останні роки ми не скликали збори, бо то ковід, то війна… На останніх зборах у нас уже усі голосують «за». А зараз, поки війна, всі питання вирішуємо у групі ОСББ у вайбері».

Майже всі роботи – за рахунок квартплати

Сьогодні мешканці будинку сплачують за його утримання на рівні 5 (перші поверхи без ліфтів) – 5,9 гривні за метр квадратний.

Як розповідає Олег Побірський, за вісім років існування об’єднання, мешканці додатково до тарифу скидалися коштами на ті чи інші заходи лише кілька раз: коли вперше брали участь в програмі співфінансування і на рахунку об’єднання було недостатньо коштів і коли брали участь в державній програмі по енергоефективності. Тоді ОСББ взяло 100 тисяч гривень кредиту. Це складало 30% загальної вартості робіт. Решту суми покривала держава (40%) та місто (30%).

«За рахунок цієї програми ми в одному з під”їздів поміняли вікна та двері на енергоефективні. Ці кошти не можна було включити в рахунок, то люди платили окремо, але ми усім йшли на зустріч. Там вийшло близько 380 гривень на квартиру. В мене була мешканка, яка півроку виплачувала свою частку. Зате сьогодні в під’їзді тепло і люди дуже задоволені».

В інших випадках, за його словами, коштів вистачає в рахунок тих, які люди платять за утримання житла.

« Коли я затверджую кошторис, я завжди закладаю певні кошти не лише на поточні потреби, а й для розвитку, і пояснюю це людям, – каже голова ОСББ. – Вони це розуміють. У нас все відкрито, я можу прозвітувати за усі витрачені кошти, а на нашому рахунку накопичення з кожним роком лише зростають. Тому люди мені вірять, а це саме головне. Тим будинкам, де люди думають, про створення ОСББ, хочу боятися – не боятися. Якщо працювати з людьми, все вийде. Ніхто не знає ваш будинок, краще за його мешканців».

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin