З декількох боків Вінницю щільною забудовою «обіймають» передмістя. По факту жителі сусідніх громад розраховують користатися міським транспортом та іншою інфраструктурою, адже у приміських селах з цим складніше. Інколи на заваді можуть стати дороги, що опоясують місто. І тоді жителів сусідніх громад підштовхують воювати «за свої права» з Вінницею. Хоча по логиці саме громада, в якій живеш, має забезпечувати транспортом, медичними та освітніми закладами.
Як будуються нові житлові масиви? Загальні правила, на які всі погоджувались
У Вінниці, як і більшості міст України, у будівничий царині «вибудовані» загальні правила з підприємцями. Є декілька варіантів. У різних містах надають перевагу тому чи іншому. Але суть стандартна – забудовник житла має за інвестиційною угодою або відрахувати кошти на соціальну інфраструктуру, щоб місто збудувало, або за свої кошти побудувати, приміром, дитячий садочок. Саме завдяки такому підходу, до речі, у Вінниці фактично майже позбулися черги до дошкільних закладів. Забудовники погоджуються.
Особливості адміністративного розмежування території Вінницької та сусідніх приміських громад стали наслідком відносно хаотичної забудови передмість. Впритул до міста забудовуються вільні ділянки, але за різних причин ці нові житлові масиви не завжди мають відповідну інфраструктуру.
Але коли різні громади розділяє магістральна траса, близькість до міста скоріше стає перепоною, і не у кожному випадку місцеві влади із забудовниками знаходять компромісні рішення.
Звісно, для щасливих власників житла за демократичними цінами «поруч з Вінницею» формальні причини складнощів не цікаві. Хоча б мали б поцікавитися? Проте підхід чомусь спрощується до того, що поруч розвинена інфраструктура міста, то чому б нею не користуватися, коли у своїй громаді цього немає.
Частково правила забудови узгоджені українським законодавством, частково на містобудівних радах представниками місцевого самоврядування, наприклад, щодо узгодження генпланів сусідніх громад, які передбачають саме спорудження інфраструктурних об’єктів – доріг, дитячих садків, шкіл тощо.
Отже, при плануванні нових житлових масивів органи місцевого самоврядування зобов’язані у генплані чітко визначити під’їзні шляхи з тротуарами, а коли район межує з магістраллю національного значення, то і паралельні вулиці, парковки, школи та дитячі садочки.
Загальнодержавними нормативами щодо спорудження інфраструктури передбачено, наприклад, при побудові житла на 373 квартир і 933 мешканців потреба у 102 місцях у школі і 70 місцях у садочку. Також від забудовника вимагають знайти місце для 243 паркомісця для жителів та гостей.
За міжнародні траси, які опоясують Вінницю, відповідає «Укравтодор». Байдуже через територію якої громади вони проходять, але пішохідні переходи мають розташовуватися на відстані 800 метрів.
Навколо Вінниці щільну забудову вже можна побачити з боку Агрономічненської, Лука-Мелешківської та Якушинецької громад, у перспективі – ще й Стрижавської. У перших двох випадках переважно будують малоповерхове житло. Тому навіть окремі порушення забудови не викликають ажіотажу, не призводять до соціальної напруги, хоча будь-які проблеми потребують нагального вирішення.
На території між Зарванцями у межах Якушинецької громади та автодорогою М-21 теж передбачалась садибна забудова, проте з’явились висотки…
Фото. Висотна забудова, зокрема на місці проєктного дитячого садка
«Окрема республіка», або особливості містобудівної політики Зарванців
За західною межею Вінниці – за Барським шосе (частиною автодороги М-21) кілька років розбудовують великий масив. І будуватимуть його ще не один десяток років. Пропонуючи житло, ріелтори кажуть про розташування «на Вишенці», хоча юридично масив не має жодного стосунку до великого міського спального району. Лише розташований поруч.
Нагадаємо, адміністративна межа Вінниці проходить через 10 метрів від Барського шосе. Далі – землі Якушинецької територіальної громади поблизу села Зарванці.
Умовний Барський жилмасив розташовано за межами населеного пункту Зарванці, тому там допускається забудова житлом не більше 5 поверхів. Втім, вже збудовані шестиповерхівки. І будуватимуть ще навіть будинки у 9 поверхів… По суті, там утворилась «окрема республіка» з власними правилами.
Лише на ділянці напроти перехрестя Келецької та Барського шосе, де зараз поле, сесією Якушинецької ТГ погоджена перспективна забудова 9-поверхівок на 383 квартири, хоча раніше передбачалось спорудження громадських об’єктів. Фактичним забудовником називають колишнього кандидата у парламентарі А.Красніцького.
Якщо ці будинки з’являться, то фактично ставиться хрест на запроєктованій раніше дорозі, яка б могла поєднувати «хмельницьку» та «барську» траси.
Раніше ми пропонували якушинецьким колегам побудувати дорогу на місці повітряної ЛЕП, а саму лінію зробити підземною. Це б дозволило перенести міжнародну трасу М-21 Житомир – Могилів-Подільський на це нове місце, а існуюче Барське шосе використовувати як звичайну міську вулицю», – згадує директор департаменту архітектури та містобудування Вінницької міськради Яків Маховський.
За його словами, на суміжних територіях з іншими громадами передбачені дублюючі дороги, і ніхто ділянки забудовувати не дозволяє.
Що цікаво, очільники громад погоджуються з дотриманням ДБН і загальних правил. Проти власники ділянок, адже переконані у втратах за умови відсутності виїзду на магістраль. Наприклад, на думку власника, цінність автомойки у розташуванні на магістралі, а з дублюючої дороги до неї ніхто не поїде. Така ж ситуація з готельним комплексом, який розташований на магістралі. Обидва об’єкти мають в’їзди-виїзди на міжнародну трасу, які самочинно споруджені без дотримання нормативів.
Як зник «примарний» дитячий садок
Далі. Також у сільській громаді не врахували, що жителям майбутніх дев’ятиповерхівок потрібно вести дітей до школи та дитячого садочка. Ці заклади, як виявляється, вже не передбачені на території усього умовного Барського жилмасиву, площею у два мікрорайони «Вишеньки».
Вивчаючи генплан Зарванців кидається в очі проєктний дитячий садок неподалік ЖК «Барський». Його нібито планували спорудити за умови забудови території садибами – маленьким на 50 місць.
Однак, нині на цьому майданчику з дозволу колишньої районної влади зводять дві 9-поверхіки. Як і сусідні будинки, ці новобуди пов’язують з підприємцем В.Хоменком. А садок став примарним, і залишився лише на генплані… На обласному рівні нібито намагались оскаржити забудову на місці садочка, але поки що ситуація не змінилась.
«Містобудівні умови на будівництва житла на ділянці, де передбачався дитячий садок, забудовнику видали без нас. Він звернувся до суду, і отримав позитивне рішення», – пояснив начальник управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації – головний архітектор області Олександр Рекута.
Враховуючи існуючу забудову (приватні садиби, таунхаузи, багатоповерхівки) та перспективну, на яку отримані погодження сільською радою, в умовному Барському жилмасиві незабаром житимуть понад 4 тисячі жителів. Тобто більше ніж сучасне населення Зарванців. При цьому, наразі жодної школи чи дитсадка створювати там не передбачається.
За неофіційною інформацію, нижче за переліченими будівельними майданчиками – у бік вулиці Юзвинської – гектари землі має освоювати «Концерн «Поділля». Планується 7-8-поверхова забудова. Там передбачено спорудження школи. Проте, коли саме цей забудовник реалізовуватиме плани, наразі сказати складно. Ймовірно, після завершення будівництва мікрорайону «Академічний», тобто у дуже віддаленій перспективі навіть за сприятливих умов.
Таким чином, у найближчі роки в умовно Барському жилмасиві виникне доволі напружена ситуація з молодими батьками. Адже немає куди вести дітей.
Фото. Ще люди жаліються на сморід. Нижче забудови течуть каналізаційні стоки
Чому «барчани» марно вимагають переходів через трасу
Наразі на Барському шосе існують два пішохідні переходи – поблизу автовокзалу «Західний» і перехрестя з вулицею Келецькою. Жителі умовного Барського жилмасиву переконані, що цього недостатньо. Від влади Вінниці жителі Якушинецької громади вимагають облаштування додаткового переходу, щоб поблизу однієї з трамвайних зупинок зі зручностями переходити «барську» трасу, і дорослими, і дітьми.
Чому їм відмовляють з переході із світлофором? Через загальнодержавні нормативи. На магістральній дорозі виїзди дозволені через 350 метрів, якщо шлях має загальнодержавне значення – 800 метрів з 200-метровими смугами розгону та з’їзду.
«Відповідно до державних норм, ми передбачили виїзди, але не пішохідні переходи. Їх технічно не можливо облаштувати. Підземний чи наземний перехід можна зробити, але це великі капіталовкладення», – пояснив Я.Маховський.
За приблизними підрахунками, вартість наземного переходу з ліфтом дорівнює вартості побудови 1-2 секцій, а підземного – цілого будинку. Мабуть, тому поки що з ризиком для себе люди перебігають міжнародну трасу у місцях, де є розриви роздільної огорожі.
Звісно, батьки не хочуть ризику для дітей, адже їх «запишуть» до вінницьких шкіл та садочків. Куди ще, якщо у своєму районі заклади не передбачені?..
Отже, у сухому залишку маємо розроблений генплан Зарванців, на підставі якого проєктанти мали визначити поверховість житла, а місцева влада слідкувати за тим, щоб погоджувались дозволи на будівництва, передбачити інфраструктуру.
У генплані в розділі «демографія» визначено орієнтована кількість жителів у певному районі та на скільки місць має бути збудовано дитячий садок та школа. І саме влада ОТГ має слідкувати за дотриманням цим вимог. Відповідно, якщо влада не вимагає у містобудівних умовах і обмеженнях забудовника спорудження садочку, то він не потрібен громаді. Якщо садочка немає поряд з будинком, його шукають поблизу – у Вінниці (розраховуючи, чи там будуть вільні місця), а щоб діти ходили туди – потрібні додаткові та зручні переходи через міжнародну трасу.
Вінницькі школи та дитячі садки, щоб потрапити в які жителі умовного Барського жилмасиву Зарванців хочуть мати додатковий перехід, можуть вирішити проблему лише на певний час. Так чи інакше, а Якушинецькій громаді доведеться шукати місце та кошти на дитячі садки, школу та інші об’єкти соціальної інфраструктури.
А от поки, принаймні здається, що у першу чергу мешканці мають бути зацікавленими у будівництві по території Якушинецької громади дороги, яка б могла отримати статус М-21, а Барське щосе втратило міжнародне значення. У другу, жителям, мабуть, варто питати забудовників і сільраду, чому вони не піклуються про наявність поруч з будинками інфраструктури, і коли почнуть перейматися цією темою, а також чому на місці, де передбачався дитсадок, будують багатоповерхівки?.. Але, звісно, це вибір людей – питати чи ні.
За словами О.Рекути, ситуація з пошуком місця для прокладання нової магістральної дороги обговорюється не перший рік, але її немає де будувати.
«Так, розглядався варіант з будівництвом на місце ЛЕП, а лінію зробити підземною, проте виявилося, що уся ця ділянка у приватній власності. Вивчали інший варіант – на межі Зарванців та Якушинців, але і там є приватна власність. Тож зараз немає рішень цієї проблеми. І місцева влада нічого не пропонує», – зазначив головний архітектор області.
На жаль, з’ясувати думку голови Якушинецької ТГ В.Романюка наразі не вдалося.
