У вівторок невеличка замітка в німецькому таблоїді Bild про начебто видачу німецькими консульствами віз власникам «паспортів ОРДЛО» викликала чималий резонанс.
Йшлося про те, що, мовляв, німецькі чиновники штемпелюють візи в так звані паспорти, які Росія почала видавати мешканцям тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей.
Питання порушила депутатка від Вільної демократичної партії (ВДП) Німеччини Рената Альт, яка є доповідачем депутатської групи ВДП щодо України та Росії. Вона запідозрила неладне (були в неї свої для цього, напевно, підстави) та надіслала запит до міністерства закордонних справ і на основі відповіді зробила свої висновки та висловила своє ставлення до ситуації.
ЛИЦЕМІР’Я УРЯДУ ЧИ НЕПОРОЗУМІННЯ
«Федеральний уряд, як виявляється, не робить різниці між звичайними російськими паспортами та тими, які Путін дозволив видавати на сході України з квітня», – йшлося у матеріалі. Політик обурилася тим, що публічно канцлер та глава МЗС жорстко критикували декрет Путіна та в своїх промовах постійно наголошують на підтримці уряду України, а в реальності легко можна отримати візу в російський «паспорт», який Путін видає на сході України. На думку Альт, таким чином «федеральний уряд підриває всі зусилля щодо деескалації та досягнення миру в Україні».
Укрінформ зв’язався з депутаткою із проханням роз’яснити ситуацію й направив запит до міністерства закордонних справ ФРН.
Звідки в неї інформація про те, що така практика має місце, Альт не пояснила. Однак, здається, що серйозний політик, член найвищого законодавчого органу ФРН не буде ставити питання, не маючи для цього жодних підстав.
На запитання, чи склалося в неї враження, що візи дійсно видавалися з погодження МЗС, чи то, можливо, була «ініціатива» на місцях, Альт висловила переконання, що ця ситуація «відображує ставлення чи практику федерального уряду».
До того ж, указала політик, федеральний уряд зазначає, що він у даний час веде переговори з іншими державами ЄС «стосовно поводження з російськими паспортами, виданими на підставі указів президента Росії від 24 та 29 квітня 2019 року». Але про це трохи нижче.
Депутатка закидає уряду в Берліні, що йому поки не вдалося виробити чіткої індивідуальної позиції в цьому питанні, але він вичікує, поки держави-члени ЄС обмінюються думками щодо спільної позиції.
Натомість, уряди таких країн, як Естонія та Канада, вже відповіли цілком конкретно, відмовившись визнавати паспорти, видані на сході України з 24 квітня 2019 року.
«Я вважаю тривожним, що німецький уряд не декларує чіткої позиції проти підриву суверенітету України», – каже Альт і висловлює сподівання, що «федеральний уряд усвідомлює проблему і, передусім, її нагальність». Адже «кожна надана віза легітимізує дії Росії на українській території», – підкреслює депутатка.
Влада Німеччини повинна підтримувати своїх міжнародних партнерів, а також припинити видачу віз громадянам Росії, які мають паспорт, виданий на сході України, зазначила також представниця ВДП.
Депутат Бундестагу вимагає від федерального уряду «продемонструвати свої уподобання та не допустити повзучої анексії України».
Така заява відверто тішить, якщо брати до уваги те, що лідер німецьких лібералів Крістіан Лінднер неодноразово підпадав під вогонь критики як із боку Посольства України в ФРН, так і власних німецьких колег саме через свої висловлювання щодо Криму та заклики налагоджувати відносини з Росією, поклавши поки «певні проблеми» в скриню. Буквально днями Лінднер припустив: «Якщо повернутися від конфронтації до співпраці, тоді зрештою можна буде поетапно скасувати санкції».
Фрау Альт також люб’язно надала в розпорядження Укрінформу лист-відповідь на її запит від статс-секретаря МЗС від 6 вересня.
У документі наведені цифри щодо кількості віз, виданих представництвами на території РФ: між 1 квітня та 30 червня 2019 року Німеччина видала в цілому 96 208 шенгенських та 3 248 національних віз дипломатичним представництвам у Російській Федерації. У ньому також міститься фраза: «У статистиці щодо надання віз не враховується громадянство. Названі цифри включають також осіб-не громадян РФ, які звернулися за візою в дипустанови на території РФ». Утім, цей пасаж можна трактувати як те, що серед отримувачів віз були володарі «путінських паспортів», так і те, що це могли бути просто громадяни третіх країн, які, приміром, живуть/вчаться/працюють у Росії і вирішили відвідати Німеччину.
Адже відразу після цього абзацу слідує нагадування, що Берлін суворо засудив сам факт появи декретів, у тому числі в спільній німецько-французькій заяві від 25 квітня цього року (нагадаємо, перший декрет з’явився 24 квітня, другий – 29 квітня).
МЗС: НЕ БУЛО ТАКОГО
У свою чергу, у МЗС Німеччини Укрінформ категорично запевнили, що «заява про те, що федеральний уряд не робить різниці між російськими паспортами та паспортами для анексованих районів, не відповідає дійсності».
У відомстві стверджують, що їм не відомо про жоден випадок, коли б у російський паспорт, виданий на основі вищезазначених указів російського президента Володимира Путіна, була проставлена віза. Щоправда, таке формулювання «про нам не відомі випадки» може викликати запитання: їх не було, чи в Берліні про них не знають?
У МЗС нагадали, що «Німеччина засуджує укази президента РФ про спрощення надання російського громадянства жителям Луганської та Донецької областей», які суперечать духу та цілям Мінських угод і являють собою порушення суверенітету України. Суверенітет же й територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, так само як її незалежність, Німеччина разом зі своїми партнерами в Європейському Союзі повністю підтримує.
У дипломатичному відомстві також справедливо розсудили, що українці –мешканці анексованих районів – можуть запросто отримати біометричний паспорт України та їздити до Німеччини взагалі без візи.
Те ж саме представник МЗС ФРН повторив і на урядовому брифінгу в середу. На уточнююче запитання – як німецькі консульські працівники розрізняють, де «нормальний» російський паспорт, а де такий собі «ерзац», – дипломат запевнив, що вони цілком у змозі це зробити, в цьому треба покластися на фаховість консульських працівників щодо перевірки документів.
У відповіді на запит також повідомили таке: «Німеччина наразі проводить дискусії на рівні ЄС щодо того, як поводитися з паспортами зі Східної України; технічні деталі такої схеми ще потребують з’ясування». І нагадали, що про те ж саме чітко заявили й держави-члени ЄС у Декларації за підсумками саміту Україна-ЄС 10 липня, в якій йдеться: «Євросоюз готовий розглянути подальші варіанти, включаючи невизнання російських паспортів, виданих усупереч Мінським домовленостям, у тісній координації зі своїми міжнародними партнерами».
ЄС ДУМАЄ
Отже, при всіх засудженнях, Європейський Союз все ще розмірковує над «єдиними рекомендаціями щодо ідентифікації та можливого невизнання» паспортів РФ, виданих мешканцям окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) України, підконтрольних російським окупантам.
Керує роботою Європейська Комісія разом з Європейською службою зовнішніх справ у координації з представництвами ЄС у Києві та Москві. Вочевидь, вони й думають над «технічними деталями». Можливо, робота була сповільнена оновленням Єврокомісії та зараз піде швидше?
Ніби ж усі країни ЄС ще у червні висловили колективне «надзвичайне занепокоєння» з приводу сумнозвісних указів. Саме тоді Європейська Рада й заявила про готовність розглянути подальші заходи, включно з невизнанням таких російських паспортів.
Відверто кажучи, не зовсім зрозумілим є те, які ще тут можуть бути варіанти, окрім невизнання (або визнання, чого також виключати не можна) і які такі технічні «схеми» треба розглядати.
Автор задала це питання на урядовому брифінгу в середу представнику МЗС Райнару Бреулю. Він також говорив про «технічні деталі», які ще треба утрясти. Але, запевнив дипломат, принципова позиція Берліна в цьому питанні «уточнень не потребує», вона чітка.
…З моменту, коли декрет почав діяти, за деякими даними, РФ уже «ощасливила» червоношкірими паспортинами 25 тисяч жителів окупованого нею Донбасу.
Невже потреба отримувати візу, аби подорожувати в ЄС, входить у пакет глибокого морального задоволення гордих володарів нових паспортів?
Ольга Танасійчук, Берлін
