Про це журналістам у кулуарах парламенту сказав член фракції «Голос» Ярослав Юрчишин, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Зараз ми маємо унікальну ситуацію, коли наші міжнародні партнери попросили дати час, щоб оцінити цей законопроєкт і дати свої рекомендації. Ми ж, на жаль, користуючись сумнозвісним «турборежимом», повністю позбавляємо їх цієї можливості. Тому позиція партії «Голос»: ми закликаємо зараз не гнати коней, адже судова реформа не є тією, яку сьогодні можна прийняти, а завтра почути думку наших партнерів і знову приймати її. Це дуже чутлива реформа, від якої залежить чи прийдуть інвестори і чи будуть відчувати вони захищеність своїх позицій, свого права власності, чи будуть українці довіряти суду… Тому наша пропозиція: зараз направити законопроєкт на повторне доопрацювання в комітет, почути всі позиції наших міжнародних партнерів, громадськості і, врахувавши їх, адекватно приймати не силами однієї політичної сили, а всім складом Верховної Ради. Судова реформа заслуговує на те, щоб знайти консенсус, тим паче, що повторний розгляд у комітеті – це питання одного-двох тижнів», – зазначив Юрчишин.
Водночас він підкреслив, що фракція «Голос» підтримує позицію «Європейської солідарності» стосовно необхідності направлення цього законопроєкту на експертизу до Венеційської комісії.
«Насправді ми можемо використовувати такий механізм. І це суттєво полегшує подальші комунікації з нашими міжнародними партнерами. Особливо зважаючи на те, що ми звертаємося до них із проханням делегувати своїх представників до виборчих комісій і зважаючи на те, що Парламентська асамблея Ради Європи вже рекомендувала Венеціанській комісії оцінити цей законопроєкт. Чому не дочекатися цієї рекомендації, а поспішати з прийняттям, – великої логіки немає. Тому справді в сфері судової реформи мати можливість отримати зворотню оцінку з боку Венеціанської комісії цілком доцільно, особливо якщо на це є час і можливості. Зараз ми таку можливість маємо», – пояснив депутат.
За його словами, при підготовці законопроєкту 1008 до другого читання частину поправок було враховано, зокрема, в частині того, що Вища кваліфікаційна комісія суддів сама затверджуватиме свій регламент, що допоможе уникнути зайвої бюрократії. Також Юрчишин наголошує на тому, що важливим є посилення ролі міжнародних експертів при процесі прийняття рішень ВККС, а відтак зменшиться вплив «політично включених гравців».
При цьому він акцентує також на тому, що автоматичне скорочення суддів Конституційного Суду з 200 до 100 викликає суттєві зауваження як з боку громадськості, так і з боку міжнародних партнерів України.
«Інше питання – те, що конкурсну процедуру можна оскаржити в сумнозвісному Окружному адміністративному суді міста Києва, який неодноразово виносив політично вмотивовані рішення. Це викликає застереження з приводу того, що є прагнення поставити знову ж таки судову гілку влади під контроль виконавчої влади, що в нас неодноразово відбувалося. І тому це теж негативно», – додав Юрчишин.
Як повідомляв Укрінформ, Венеціанська комісія 7 жовтня поінформувала, що отримала запит щодо оцінки запропонованих в Україні законодавчих змін у сфері судочинства, який направив моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи. 1 жовтня генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо законодавчих пропозицій з проведення судової реформи в Україні, які можуть обмежити незалежність судочинства. Йдеться про проєкт закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», ухвалений Верховною Радою у першому читанні. Генсек РЄ відзначає, що законопроєкт запроваджує масштабні зміни, які «можуть мати значні наслідки для незалежності судової системи, особливо щодо статусу, кваліфікаційних вимог до суддів та пов’язаних із цим процедур».