Свій шлях Захисника України Володимир Білоусов розпочав ще у 2015 році, коли долучився до оборони держави в зоні АТО у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Після півтора року служби та здобутого бойового досвіду він не зміг залишитися осторонь і з перших днів повномасштабного вторгнення знову став до лав оборонців України.
Володимир служив у зенітно-ракетних підрозділах 61-ї окремої механізованої Степової бригади, а пізніше — у піхоті 53-ї ОМБр імені князя Володимира Мономаха. Боронив Україну на Миколаївському, Херсонському та Донецькому напрямках.
23 березня 2024 року поблизу села Тоненьке Покровського району воїн прийняв свій останній бій. Йому було 48 років.
Дружина загиблого Захисника Олена розповідає, що через бойовий досвід чоловік добре усвідомлював загрозу великої війни та завчасно підготував усе необхідне для служби.
«Мужність вимірюється не словами, а вчинками. Ігор був саме таким: небагатослівним і рішучим. Відразу, коли розпочалося масштабне вторгнення, він добровільно став на захист України. Його ніщо не могло зупинити», – каже дружина полеглого воїна Діана.
Ігор Гучок народився 19 квітня 1970 року у Вінниці. Отримавши освіту у місцевій загальноосвітній середній школі №23, здобув професійний фах у Вінницькому кооперативному коледжі. Після проходження строкової військової служби присвятив себе підприємницькій діяльності, організувавши власний бізнес у галузі вантажних перевезень. Чоловік мав безліч захоплень: з юності займався лижним спортом і брав участь у змаганнях, а також був пристрасним рибалкою. У любові та злагоді прожив із дружиною 30 років, виховав чудового сина. На повернення Захисника з війни чекала вся велика любляча родина, сестра з сім’єю та чимало друзів.
«Ігор був справжнім – справедливим, чуйним та порядним, – розповідає дружина. – Його найбільшим щастям була родина, задля якої жив і робив усе, щоб наші бажання та прагнення ставали реальністю. Найтеплішими спогадами для нас залишаться спільні подорожі Україною та світом, які він так любив. Понад усе Ігор чекав на закінчення війни, аби втілити заповітну мрію — придбати домівку на березі нашого теплого українського моря».
Церемонія прощання з Ігорем Гучком розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР
