Вінничанин Олег Козлюк долучився до оборони Батьківщини у січні 2023 року. Після проходження вишколу у Німеччині здобув фах оператора-навідника танка. Воював у лавах 22-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Фронтовий шлях молодшого сержанта, заступника командира бойової машини розпочався на Донеччині, де разом із побратимами протистояв ворогу під Авдіївкою та Покровськом. За вірність військовій присязі, успішне керівництво підлеглими та зразкове виконання обов’язків був нагороджений медаллю Міністерства оборони України «Золотий тризуб», нагрудним знаком частини та грамотою свого безпосереднього командування. Загинув торік 2 вересня на курському напрямку. Воїну навічно залишилося 47 років.
«Якщо всі уникатимуть військової служби, хто ж тоді захищатиме вас та Україну», – це найперше, що сказав Олег, коли отримав повістку, розповідає тітка полеглого Героя Ніна Василівна.
«Він дуже втішився, що нарешті зможе реалізувати свою давню мрію та долучитися до військової служби, позаяк у юності пройти строковий армійський вишкіл йому завадило слабке здоров’я. Так само Олег як єдина дитина матері, котра має групу інвалідності, дотепер міг залишатися вдома, проте всім серцем рвався на передову… Під час виконання бойових завдань двічі зазнавав контузії, а також отримав поранення, після якого проходив лікування та у липні 2024 року приїздив на реабілітацію до Вінниці. Побратими постійно до нього телефонували, дізнавалися, коли одужає та знову повернеться у стрій…»
Олег Козлюк народився у Вінниці 15 березня 1977 року. По закінченні 9 класів 34-ї загальноосвітньої середньої школи здобув фах муляра та електрозварника у ДНЗ «Вище професійне училище №7 м. Вінниця». Довгий час працював у будівельній сфері та 10 років – оператором АЗК. А останнім цивільним місцем роботи стала Вінницька транспортна компанія, де трудився зварювальником трамвайних колій.
«Олег зазвичай виходив на роботу, коли місто вже спало. Він дуже сумлінно ставився до виконання своїх обов’язків, позаяк від цього залежала безпека людей, – розповідає Ніна Василівна. – Хоча життя його не балувало, залишався надзвичайно добрим, щирим, чесним, товариським. Двічі намагався звити сімейне гніздечко, від першого шлюбу мав сина, якого любив усією душею та якому понад усе зичив гарної долі…»
Церемонія прощання з Олегом Козлюком розпочнеться сьогодні о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору (траурна процесія рушить з вул. Є. Коновальця, 83 об 11:30).
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР
