Полонені українці в тюрмах бойовиків “ЛНР”, про яких не писали в ЗМІ, платили гроші, щоб потрапити до списків на обмін.
Про це розповів в інтерв’ю “Цензор.НЕТ” колишній в’язень бойовиків “ЛНР” Денис Секацький.
“22 липня минулого року нас усіх вивезли в табір, де містилися довічно ув’язнені — тобто, за рівнем ми були як вони. Вивезли туди й солдатів. Раніше судимих серед нас не було взагалі, тому навіть за законами “ЛНР” вони не мали права нас закривати в таких місцях. Це був особливий режим з камерним утриманням”, – поділився він.
За його словами, за цей час “Червоний хрест” до них не приїжджав.
“Було ОБСЄ, один раз приїхав Фішер. Я намагався ставити їм питання при Копцевій (Ольга Копцева — керівник робочої групи з питань обміну військовополонених в “ЛНР”, – ред.) – тому що я за свою свободу платив гроші. Тобто, вони вимагали з мене викуп — за те, щоб мене не вбили, щоб підтвердили, щоб внесли мене у списки на обмін з боку “ЛНР”. Приїжджали люди, і віддавали гроші через мого адвоката … я не один такий був. Можливо, я єдиний, хто говорить про це, але більш ніж половина з нас заплатили за те, щоб виїхати. Найважчий з наших досі лежить в Феофанії, у нього операція за операцією проходить. Він за свою свободу заплатив майже $80 тис.А якби цих грошей не було? .. Його б просто не віддали. Або вбили б там. Однак він був комерсантом, як і я, у нас було що брати — хоч і зняли з нас все повністю. Але я знаю хлопців, батьки яких не знали, де взяти $5 тис. або навіть тисячу доларів”, – говорить він.
Військовим, на його думку, пощастило більше.
“Військових це нібито не стосувалося. Їм пощастило — принаймні, тим хлопцям, які з нами з Луганська приїхали. Тому що про них відразу дізналися журналісти, про них згадували в новинах — і вони були недоторканні. Так, їх також містили в нелюдських умовах. Але про них все знали відразу, і замилити їх неможливо було, неможливо було сказати, що їх немає. Це нас можна було приховувати, не показувати, сказати, що нас ніколи не було. Я особисто “зниклим безвісти” був 5 місяців. Коли нас тільки поміняли тут, я підходив до Сергія Сивохо. Кажу: “я заплатив за свою свободу $32 тис. — крім того, що у мене забрали при затриманні. Хто за це буде відповідати? Кого питати? Адже там займалися вимаганням, по суті … У кого є гроші, тих змінюють. А у кого немає — значить, залишаться там? “Ми дуже вдячні президенту за те, що нас обміняли, ми дуже втомилися, надії вже не було ніякої. Але наших там ще дуже багато!” – пояснює Секацький.
Крім того, колишній полонений розповів, що багато було тих, хто в полоні перетворився на “овоча”. Тим більше, що є й такі, що досі не внесені в списки обміну.
“Я бачив багато людей, які були нормальними, а після 4-5 місяців за ґратами перетворювалися на овочі. Така людина не говорить, не дивиться телевізор, практично не їсть. І вже ні в що не вірить. З тих, кого я знаю, таких у Луганську наразі залишилося двоє (але у мене була обмежена можливість спілкуватися з іншими ув’язненими через мою статтю). Одного з них і в списках не було. Тих, кого ми знали, з ким перетиналися в місцях позбавлення волі й у час судів — ми всіх вже в списки внесли. Щоб всі знали про те, хто ці люди. До речі, у нас є легендарне угруповання “Тіні”, які працювали по Луганську, про них чули всі. Але з них поміняли поки тільки 4 з 16 … “- резюмував він.
Нагадаємо, 29 грудня в Офісі президента повідомили, що обмін завершено, і з полону бойовиків “ДНР/ЛНР” були звільнені 76 українців. Пізніше Служба безпеки України оприлюднила повний список 76 українців, які сьогодні були звільнені з полону бойовиків “ДНР/ЛНР”.
Відомо, що українська сторона передала бойовикам “ДНР/ЛНР” в рамках обміну утримуваними особами 127 осіб. Ще 14 відмовилися їхати на тимчасово окуповані території.
