Вінничанам варто засвоїти просте правило: перш ніж допомогти незрячій людині, запитайте, чи потрібна її згода. Інакше навіть добрі наміри можуть зіпсувати людині маршрут. Про це йшлося на зустрічі у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського до Міжнародного дня білої тростини. До студентів завітали амбасадори безбар’єрності Анатолій Чумак із собакою-поводирем Боєм та ветеран російсько-української війни Артем Бондарєв.
Артем після поранення на фронті втратив зір. Після реабілітації він самостійно вчився ходити, запам’ятовував площу Перемоги, Старогородський міст, пересадки, Центральний ринок. Нині працює з дому, користується програмами, що озвучують текст, займається спортом. «Ходити набагато легше, коли бачиш. Спершу я негативно реагував на допомогу: люди могли підійти без попередження, схопити за руку, повести через перехрестя не в той бік. Або говорити дуже голосно, ніби я не чую. Згодом я зрозумів, що треба пояснювати: спершу запитайте, чи потрібна допомога, і куди саме мені треба», – розповів Артем.
Анатолій Чумак пригадав два випадки. Одного разу перехожі взяли його за руку без дозволу. Іншого – школярі спершу поцікавилися, куди він прямує, і запропонували перейти перехрестя. «Я розгубився, коли мене схопили за руку, хоча я знав дорогу. А діти запитали, куди мені треба. Ми поговорили, вони підказали, де стати, щоб перейти. Це була класна взаємодія», – сказав Анатолій.
Про історію доступності у Вінниці говорила Тетяна Дідур, керівниця відділу безбар’єрності департаменту відновлення та розвитку міської ради. За її словами, у 2002 році Раїса Панасюк звернулася до тодішнього міського голови Володимира Гройсмана, аби люди на кріслах колісних могли вільно діставатися лікарень, аптек та установ. У 2006-му місто затвердило програму «Вінниця зручна для всіх», у 2007-му відкрили службу перевезення й супроводу. З 2019 року на зупинках почали встановлювати Кассельські бордюри, щоб транспорт під’їжджав упритул до тротуару. Нині всі міські автобуси низькопідлогові, вийшов другий трамвай Tram2000 із низькопідлоговою секцією. Триває проєкт 12-кілометрового безбар’єрного маршруту від вулиці Зулінського до середмістя.
Університет готує соціальних працівників, психологів, реабілітологів, правників, менеджерів та управлінців. «Вони впроваджуватимуть принципи безбар’єрності у своїй роботі. Тут важливі доступні умови, діалог і вміння спілкуватися на рівних», – зазначила виконувачка обов’язків ректора Наталія Замкова. Після зустрічі амбасадори завітали до ліцею № 8, де школярі дізналися, коли доречно пропонувати допомогу.
