Винною в державній зраді визнано жінку, якій Вінницький міський суд Вінницької області призначив 15 років позбавлення волі. Додаткове покарання — конфіскація всього її майна. Вердикт іще не чинний, тож апеляцію ще можна подати.
За висновком суду, жінка погодилася виконувати завдання куратора з російських спецслужб. Згодом вона прибула до Вінниці, а в схованці вже лежали два вибухові пристрої саморобного виготовлення. Обидва жінка оглянула, пересвідчилася в їхній справності та в тому, що поруч залишили прилад для спостереження на відстані. Після цього пристрої активували. Невдовзі в месенджері надійшло нове розпорядження — забрати прилад для спостереження, а два активовані пристрої залишити у заздалегідь визначеному місці, аби потім використати їх для запланованих вибухів. Ці розпорядження засуджена виконала. Правоохоронці затримали її, коли жінка намагалася покинути Вінницю.
Провину в суді вона не визнала й виклала власну версію подій. З її слів, незнайомець у месенджері схиляв її до того, щоб «щось підпалювати та знімати відео»; гроші за це надходили, проте жодних дій вона не вчинила. Далі вона поїхала до Вінниці за вказівками невідомого — побачивши, що саме потрібно зробити, злякалася та відмовилася від завдання. На зупинці транспорту вона покинула коробку, переписку стерла, а співрозмовника заблокувала. Поліцію планувала сповістити, але зробити цього не встигла. Ці пояснення суд відкинув: він розцінив їх як спосіб уникнути покарання, адже скоєне належить до особливо тяжких злочинів.
Діяння засудженої кваліфікували за другою частиною статті 111 Кримінального кодексу України — це державна зрада, скоєна під час воєнного стану. Норма охоплює умисні дії громадянина України на шкоду суверенітетові, державній безпеці, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності, а також надання допомоги закордонній структурі чи особам, які її представляють, у підривній діяльності проти нашої країни.
