Уродженець Донеччини Тарас Сірік (позивний «Лід») добровільно долучився до Збройних Сил України восени 2024 року. Виконував бойові завдання у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Був стрільцем, помічником гранатометника. Загинув воїн 16 травня минулого року поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Йому навічно залишився 21 рік.
«Тарас практично втік з дому на війну. Він прагнув стати на захист України від початку повномасштабного російського вторгнення та зробив це у свої 20 років, – розповідає мати полеглого воїна Вікторія. – Мені ж, аби не хвилювалася, продовжував говорити, що знаходиться у навчальному центрі. Я дізналася правду лише після його загибелі».
Тарас Сірік народився 18 лютого 2004 року в місті Сіверськ Бахмутського району. Він був єдиною надією та опорою для матері та найкращим помічником для бабусі. З дитинства на першому місці у нього завжди перебував спорт: професійно займався дзюдо, захоплювався важкою атлетикою. Після школи навчався в Бахмуті на кухаря-кондитера, проте завершувати освіту йому довелося онлайн у Вінниці, куди родина перебралася з початком великої війни. Навчання тут Тарас поєднував з роботою пекарем на хлібзаводі. А згодом вирішив спробувати на смак самостійне життя у столиці, де працював барменом та менеджером у кафе-ресторанах.
«Коли розпочалось широкомасштабне вторгнення, Тарасу щойно виповнилося 18. Він вже тоді рвався на передову, – каже мати Небесного Воїна. – Попри юність, Тарас відчував свою відповідальність перед країною та як справжній чоловік хотів нас усіх захистити. Він був добрим, щирим і мужнім – саме про таких говорять “цвіт нації”. На жаль, його життя обірвалося так рано…»
Церемонія прощання з Тарасом Сіріком розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
