Безбар’єрність — це не лише про окремі елементи інфраструктури, а насамперед про можливість людей жити, пересуватися, працювати та отримувати необхідні послуги без перешкод і сторонньої допомоги.
У Вінниці цей напрям реалізують комплексно ще з 2000-х років. За ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана та Раїси Панасюк була розроблена перша тематична програма «Вінниця зручна для всіх». Вона передбачала розвиток громадського транспорту, адаптацію громадських будівель, удосконалення вулично-дорожньої мережі, пішохідних маршрутів і сервісів.
Про пріоритети на 2026 рік у контексті розвитку безбар’єрності розповіла директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Ольга Ремешевська.
За її словами, цього року особливу увагу команда міської ради зосередить на вдосконаленні вулично-дорожньої мережі з урахуванням безпечності та доступності маршрутів, якими щодня користуються мешканці громади.
«У 2026 році основна робота буде зосереджена на вулиці Хмельницьке шосе та вулиці Келецькій. Також плануємо завершити роботи, розпочаті торік у центральній частині міста», – повідомила Ольга Ремешевська.
Водночас працюватимуть й над розвитком транспортної інфраструктури. Йдеться не лише про оновлення рухомого складу, а й про створення доступних умов на зупинках.
Наразі близько 70% громадського транспорту Вінниці є доступними: це більшість тролейбусів і всі автобуси з низькою підлогою, якими можуть користуватися маломобільні пасажири без сторонньої допомоги. Водночас місто послідовно працює над підвищенням доступності трамваїв: торік на один з маршрутів у тестовому режимі вийшов цюрихський вагон із низькопідлоговою секцією, виготовленою спільно зі швейцарськими партнерами, і це рішення планують масштабувати на інші вагони Tram 2000.
«У 2025 році ми реалізували першу експериментальну середню низькопідлогову секцію в трамваї, що дозволяє маломобільним пасажирам безперешкодно потрапляти до салону. Наступний крок — масштабування цього рішення та паралельна робота із зупинками, адже доступність має забезпечуватися комплексно», — пояснила вона.
Водночас команда міської ради продовжує роботу і з житловим сектором. Торік у місті створили безбар’єрні простори у восьми будинках, встановили 13 пандусів біля входів в під’їзди, облаштували два інклюзивні ліфти на запит вінничан. До слова, практичним прикладом такої взаємодії став пілотний проєкт із встановлення двостороннього ліфта в одному з багатоквартирних будинків на вулиці Зулінського. Його реалізували на запит ветерана Олексій Юрчалов, який після поранення користується кріслом колісним.
«Типове планування будинку не дозволяло людині самостійно виходити з помешкання. Інженери напрацювали рішення, яке вдалося реалізувати й ми маємо позитивний результат, тому продовжимо встановлення таких ліфтів і надалі. Також працюємо з управляючими компаніями та головами ОСББ у будинках, де є запит на облаштування пандусів чи підйомників», – підсумувала вона.
Власне, важливою складовою кожного реалізованого рішення є активний та прозорий діалог з громадськістю. Ольга Ремешевська додає, що всі ініціативи у сфері безбар’єрності напрацьовують у взаємодії з безпосередніми користувачами інфраструктури, зокрема – маломобільними.
«Ми дотримуємося принципу: нічого не робити для маломобільних груп без їхньої участі. Представники громадських організацій, зокрема наші колеги з ГО “Гармонія” долучаються до виявлення бар’єрів, обговорення рішень та тестування вже виконаних робіт. Це дуже сильно впливає на якість роботи та її ефективність», – переконана Ольга Ремешевська.
За її словами, подальша робота здійснюватиметься відповідно до напрямків, визначених Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні.
«Планів на 2026 рік багато й ми будемо продовжувати роботу, орієнтуючись на шість напрямів, визначених на державному рівні: фізичну, цифрову, суспільну й громадянську, освітню, інформаційну та економічну доступність. Вони залишаються для нас базовими орієнтирами», – резюмувала Ольга Ремешевська.
Джерело – новини ВМР
