Згідно з Меморандумом про співпрацю між Вінницею та Покровськом, пам’ятник було переміщено, оскільки обидва міста тісно пов’язані з життям і творчістю Миколи Леонтовича. Це рішення прийняте для охорони національної спадщини в умовах війни.
Цей артефакт не лише відображає величність композитора, а й є символом єдності духовної спадщини. Він являє собою скульптурну композицію, яка складається з двометрової бронзової скульптури Миколи Леонтовича, що стоїть поруч зі столом із макетом залізничної станції селища Гришине (нині – Покровськ) та музичної школи, яку він заснував та в якій свого часу працював. А саме у 1904-1908рр. викладав музику і спів, до того ж організував перший у межах території сучасної України робітничий хор з-поміж залізничників.
Раніше композицію доповнювало скло, з викарбуваними текстом та нотами другої редакції славетного «Щедрика», яку композитор завершив у селищі Гришине. Та, на жаль, крихка поверхня зазнала ушкоджень і потребує реставрації.
Директор КП ВМР «Дирекція парків та дозвілля територіальної громади» Олександр Мельник зазначив: «Пам’ятник Миколі Леонтовичу після завершення війни обов’язково повернеться до Покровська. А поки ми маємо честь тимчасово встановити цей символ національної спадщини у Вінниці, у нашому Центральному парку, який носить ім’я видатного українського композитора. Це не лише відповідальний крок для захисту культурного надбання, а й можливість для мешканців та гостей міста віддати шану постаті Леонтовича в ці складні часи».
Крім того, Олександр Мельник повідомив, що з Покровська евакуювали іще один пам’ятник, який незабаром прикрасить Центральний парк.
Довідково
Пам’ятник українському композитору Миколі Дмитровичу Леонтовичу, відомому завдяки багатьом музичним творам, зокрема і всесвітньовідомому «Щедрику», було урочисто відкрито в парку «Ювілейний» мікрорайону Південний міста Покровська Донецької області 26 серпня 2018 року. Він був першим пам’ятником, встановленим на честь відомого композитора на сході України.
Його автор – заслужений художник України, скульптор з Горлівки Петро Антип, котрий нині мешкає в Києві. Разом із ним над створенням композиції працювали скульптори Іван Гудима, Сергій Любинецький, Микола Бірючинский, скульптор-майстер по металу Олександр Сердюк і архітектор Сергій Шапошников. Автор ідеї проєкту – член Донецького обласного відділення Української спілки промисловців і підприємців Костянтин Воробйов.
Пам’ятник Миколі Леонтовичу не випадково перевезли до Вінниці, адже саме з Поділлям було пов’язане майже все життя видатного композитора. Тут в селі Монастирок на Брацлавщині він народився. Зростав в селі Шершні на Тиврівщині, де здобув початкову музичну освіту. В 1887 році навчався в Немирівській гімназії, в 1888 році – в Шаргородському початковому духовному училищі, а з 1892 року – в Подільській духовній семінарії.
До речі, на Поділлі Леонтович вперше почув і записав текст та мелодію народної пісні, які надалі лягли в основу першої редакції славнозвісного «Щедрика». У 1902 році Леонтович з дружиною переїздить до Вінниці. Викладає на посаді вчителя музики у Вінницькій церковно-вчительській школі музику та спів. У 1903 році у сім’ї композитора з’явилося – донька Галя. Леонтович шукає вчителів, але не знаходить їх і вирушає далі.
Джерело: ВМР
