Вінницька область, як аграрний регіон, займає друге місце за кількістю відходів тваринництва та рослинництва (відходів кукурудзи, соняшнику та інших культур). Про те як не викидати, а шукати зиск з відходів сільського господарства, а також опалого листя та органічних побутових відходів в умовах громади обговорили, вчора, 3 вересня у HUB «Місто змістів».
Така фокус-група, пройшла в межах підготовки пропозицій до проєкту Плану управління відходами Вінницької міської територіальної громади. Уже п’ятий захід на цю тему організував департамент відновлення та розвитку за участі департаменту комунального господарства та благоустрою ВМР. Цього разу говорили про управління відходами сільського господарства.
Під час обговорення, яке пройшло в форматі відкритого дискусійного майданчика, учасники могли не лише обговорити проблематику, а й поділитися власним досвідом та напрацюваннями на цю тематику.
Як зазначила координаторка фокус-групи Юлія Замушинська, питання управління відходами сільського виробництва набуло додаткової актуальності для Вінницької громади, після приєднання до міста нових територій. Водночас, за її словами, наразі, немає чіткої статистики скільки саме тих чи інших відходів, наприклад, непридатних засобів захисту рослин, зберігається на території області та України в цілому. Крім того, дані речовини на території України не утилізуються.
Щодо органічних відходів, як відзначає Юлія Замушинська, вони мають великий потенціал в плані подальшої переробки. З них можна виготовляти добрива, біогаз та інші види сировини.
«Яким би складним не могло видатися це питання на перший погляд, насправді в цих технологіях немає нічого надзвичайного, подібне обладнання використовується в різних частинах нашої країни, дозволяючи отримувати, наприклад, органічні добрива, що особливо, актуально з урахуванням їх нинішнього здорожчання», – зауважив приватний підприємець Олександр Сураєв.
Ще одна можливість – це виробництво біогазу, теплової енергії, біомазуту та вуглецю. Наприклад, як зазначив засновник однієї з компаній, яка займається виробництвом піролізних газифікаторів Іван Вархоляк, з однієї тонни біомаси можна отримати до 200 кілограмів вуглецю.
Водночас, як зазначають практикуючі фермери, зокрема, Андрій Ковальчук, який займається аграрною справою на території Стадницького старостинського округу, сьогодні фермери уже самі усвідомлюють, що те, що раніше викидалось, може бути використано з користю. Так, за його словами, якщо раніше, ту ж солому, що залишилась після збору зернових часто кудись вивозили з полів, то сьогодні навпаки фермери намагаються її подрібнити та таким чином використати цю сировину, як добриво.
«І мова не лише про солому. Наприклад, в шроті кукурудзи органіки в чотири разів більше, ніж в гною. А зі шроту соняшника виходить хороша пелета. В нас такою обігріваються приміщення. До речі, таке опалення в 4-5 разів дешевше газового»,, – розповів фермер.
Окремо під час фокус-групи обговорили питання пов’язані з органічними побутовими відходами та вивезенням опалого листя.
Європейська практика управління відходами передбачає не просто їх захоронення чи спалювання, а й підштовхує до рециклінгу (). Ці принципи також лежать в основі Зеленого курсу Вінниці, затвердженого у 2022 році.
Джерело: ВМР
