Олександр Мисан став на захист Батьківщини понад рік тому. Воював у складі 21-ї окремої механізованої бригади. Був командиром підрозділу саперів. Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу позицій 23 лютого. Це сталося поблизу с. Терни Донецької області. Життєвий шлях воїна обірвався у 41 рік. Вдома на нього чекали дружина з двома неповнолітніми синами, мама та сестра…
«Взяти до рук зброю Олександра змусила війна. У юності йому довелося побувати на росії. Після цього він упевнився, що це – суцільна темрява. Казав, що в жодному разі не можна допустити, щоб вона поглинула світло. Тому й пішов захищати Україну», – розповідає дружина полеглого Героя Анна.
Народився Олександр у Вінниці 17 жовтня 1982 року. Після закінчення 8-ї школи здобув фах кабельника-спайника у тоді ще Вінницькому вищому професійному училищі № 4. Однак, за фахом не працював. Натомість усе своє життя присвятив справі, тонкощі якої перейняв у свого батька.
«Олександр копав криниці і обожнював свою роботу. Можливість подарувати людям воду – приносила чоловіку велику радість. Плоди його праці можна побачити у різних куточках Вінницької області й не лише. А найбільше гордився колодязями, облаштування яких вимагало від нього неймовірних зусиль. Так, у селі Кліщів, щоб дістатися води, йому довелося все літо вгризатися відбійним молотком у камінь, заглибившись на 48 метрів. Є така важка криниця й у Вінниці – на вулиці Соняшниковій, 5. За неймовірні труди люди на ній встановили табличку з іменем Олександра», – розповідає дружина.
Церемонія прощання з Олександром Мисаном розпочнеться о 10:00 за адресою: вул. Батозька, 12 (прощальна зала «Реквієм»). Також схилити голови, віддаючи останні почесті Герою, вінничани зможуть об 11:00 біля будинку за адресою: вул. Стрілецька, 32/1. А о 12:00 поминальну панахиду відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Поховають воїна о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
