Юрій Марчук, командир відділення взводу 5-ї окремої танкової бригади, пройшов значний військовий шлях. У бою біля села Роботине Пологівського району Запорізької області, що стався 28 лютого, він отримав поранення, яке було смертельним. 3 березня серце захисника перестало битися. Юрію Марчуку було 50 років.
«Юрій від початку повномасштабного вторгнення був налаштований стати на захист Батьківщини й зробив так, як вважав за потрібне та гідним вчинком справжнього чоловіка. Його ніщо не могло спинити, – розповідає дружина полеглого Героя Діана. – На війні не боявся брати на себе відповідальність за життя побратимів. Під час виконання бойових завдань був готовий за них йти й у вогонь і у воду. А у нетривалі періоди відпочинку, намагався порадувати своїми кулінарними здібностями. Тут у пригоді ставали також його навички заядлого грибника та рибалки».
Юрій Марчук народився у Вінниці 8 листопада 1973 року у Вінниці. Після завершення 35-ї школи професійний фах опанував у тоді ще Вінницькому технікумі електронних приладів. Довгий час після цього працював у компанії «Вінницяліфт». Створив сім’ю та разом із дружиною виховав двох дітей.
Церемонія прощання із Юрієм Марчуком розпочнеться о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі, де за полеглим бійцем відслужать поминальну панахиду.
Чин поховання відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
