Вінницька громада вже другий рік поспіль слідує Європейському Зеленому Курсу, метою якого є кліматична нейтральність та декарбонізація. Як стверджують науковці, основною причиною глобального потепління, є діяльність людства, відтак в руках людей є і можливості для протидії змінам клімату. 26 грудня, у Вінниці презентували дослідження, в ході якого проаналізовано вразливість нашої громади до кліматичних змін.
Директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Ольга Ремешевська зазначила, що зміни клімату очевидні і тому всі міста та громади мають напрацьовувати план заходів, присвячений мінімізації наслідків цих змін.
“Вінниця стала першою громадою України, де підписали декларацію про Зелений курс. Тобто ми прагнемо зеленого переходу та кліматичної нейтральності. В межах цього документу ми розробили дорожню карту і визначили заходи, які направлені на збереження клімату, перехід до відновлювальних джерел енергії, сталий та розумний транспорт тощо. Оцінка вразливості до зміни клімату, яку нам презентує науковиця Ольга Шевченко, дозволить зрозуміти, на які сектори інфраструктури першочергово нам потрібно буде спрямовувати ресурси, щоб зменшити негативний вплив та шкоду на довкілля”, – сказала Ольга Ремешевська.
Проаналізувала вразливість Вінницької громади до змін клімату докторка географічних наук, професорка кафедри метеорології та кліматології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Шевченко. Науковиця розповіла, що проведене дослідження базується на кліматичних показниках авіаційної метеорологічної станції Вінниця, а також даних про структуру населення громади, охорону здоров’я, водні об’єкти, роботу промисловості та підприємництва, стан аграрного сектору, функціонування транспорту тощо.
За її словами, адаптація до змін клімату потребує комплексного підходу та виконання заходів на різних рівнях:
“Важливо розробити систему моніторингу, за допомогою якої можна буде відслідковувати зміни у навколишньому середовищі. Одним із важливих організаційних завдань при розробці заходів з адаптації міста є проведення потужної інформаційної кампанії. Не можна також оминати увагою планування забудови нових районів та розвитку транспортної інфраструктури з урахуванням прогнозованих змін, – говорить Ольга Шевченко. – Ефективним є використання технологій подвійного дивіденду – це технологія боротьби з кліматичними змінами, які поряд з екологічними дають змогу досягти певних економічних цілей. Додаткове озеленення міста, до речі, це один з заходів, які допомагають послабити відразу кілька негативних наслідків кліматичних змін”.
Серед заходів адаптації до теплового стресу та підтоплення науковиця запропонувала застосування газонних решіток для створення водопроникних тротуарів та паркувальних майданчиків. Щоб мінімізувати вплив теплового стресу можна використовувати зовнішні ролети для контролю надходження сонячного проміння в середину приміщень. Крім того, вона розповіла про популярну в світі практику створення зелених дахів та вертикальне озеленення будівель, коли рослини в’ються по фасадах – це теж, за її словами, зменшує вразливість до теплового стресу.
Наукове дослідження фінансувалось в рамках проєкту “Інтегрований розвиток міст України II”, що виконується німецькою урядовою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за фінансової підтримки Урядів Німеччини і Швейцарії.
