До Вінниці на щиті повертається відданий син України Олександр Станіславчук. Чоловік став до війська за покликом серця. З грудня минулого року боронив Батьківщину у складі 22-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був навідником БМП-1. Воював на східному напрямку. Життя Олександра обірвалося 12 вересня у бою поблизу с. Кліщіївка Бахмутського району. Йому назавжди залишилось 37…
Олександр Станіславчук народився 26 січня 1986 року. Здобував освіту у 27-й міській школі, а далі у професійно-технічному училищі №11 за фахом авторемонтник. Після чого багато років працював у Вінниці водієм маршрутного таксі. Сестра полеглого воїна Альона каже, що він дуже любив кермувати, насолоджувався кожною поїздкою, був відповідальним перевізником та завжди шанобливо ставився пасажирів. Коли ж розпочалась повномасштабна війна, не чекаючи на мобілізацію, взяв до рук зброю і став на захист країни.
«Олександр не був військовою людиною, але був воїном за духом. Майбутнє своєї донечки, батьків та моє він бачив лише у вільній та незалежній країні, тому й пішов боронити її від рашистів. Брат не шкодував своїх сил, постійно підвищував свою бойову майстерність, переймав знання у досвідчених побратимів, а також мав нагоду певний час навчатися на полігоні в Німеччині, – розповідає сестра Героя. – Нам усім не вистачатиме його посмішки, завжди доречних порад та надійної підтримки… А ще розповідей про риболовлю, яку він так любив, і де відпочивав душею після трудових буднів…»
Сьогодні о 10:00 вінничани супроводжуватимуть тіло бійця живим коридором від Східного автовокзалу до його рідного будинку за адресою: вул. І. Савченка, 68. Тут відбудеться церемонія прощання та поминальна панахида. Початок о 10:30.
Поховають Олександра Станіславчука близько 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Герою!
