У Вінницьких закладах професійно-технічної освіти продовжують проживати вимушені переселенці, які тікали від обстрілів та ракет. В училищах міста завдяки міській владі та міжнародним партнерам вирішують усі побутові потреби людей-переселенців, аби створити їм комфортніші умови проживання.
Пральні машинки, холодильники, мультиварки, мікрохвильовки, посуд, ліжка, стільці, столи, постільна білизна, дитячі простори: усе це і не тільки протягом року отримували заклади освіти, де проживають ВПО. Усі ці речі надавала чимала кількість організацій, а саме: Міжнародна організація з міграції в Україні, УВКБ ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, ЮНІСЕФ, міжнародна гуманітарна організація АКТЕД, Міжнародна некомерційна організація Medаіr, Гуманітарна організація Інтерсос, гуманітарна організація «Людина в біді».
Переселенка Наталя Зінченко з міста Сєвєродонецьк розповідає , що їй дуже подобається кімната, де вона з чоловіком проживає. «Люди гарно ставляться та постійно є гуманітарна допомога, яка нам так необхідна. Це і харчування, і якісні та сучасні меблі, крупи, посуд тощо. Хоча я дуже сумую за домом, але у цьому гуртожитку вже пристосувалась та дуже полюбила Вінницю», — каже вона.
Загалом на базі гуртожитку Вінницького центру професійно-технічної освіти технологій та дизайну, наразі проживають 104 переселенці, які не тільки знайшли комфорт та прихисток, а ще й вирішили стати студентам цього закладу освіти.
Ще одна переселенка з Краматорського району Сніжана Дейнеко згадує, як до початку повномасштабного вторгнення мріяла стати кухарем-кондитером, але опинившись у Вінниці почала активно займатись фотографією.
«Отож, аби не витрачати час та зайнятись улюбленою справою, я вирішила спробувати здобути професію фотографа», — каже вона.
Дівчина також додала, що найбільше полюбляє саме практичні заняття, оскільки саме там можна пофантазувати та спробувати побачити в об’єктиві щось нове та цікаве.
На базі Вінницького центру професійно-технічної освіти технологій та дизайну в планах зробити повний капітальний ремонт завдяки міжнародним організаціям. Про це розповідає директорка закладу Галина Дацишина. Тут планують замінити підлогу, санвузли, раковини, двері тощо.
«Зараз невідомо, коли люди повернуться у свої домівки, ми маємо створити комфорт їм тут і зараз. Взагалі, ми дуже вдячні та місцевій владі, і усім організаціям, які підтримують нас, оскільки дивлячись в очі цим людям, розумієш, що на їхньому місці може бути кожен. Тому маємо працювати заради нашої Перемоги, бо усі ми одна велика українська сім’я», — зазначила пані Галина.
