Грецька православна церква визнала Православну церкву України. «Право і справедливість» зберегла свій статус правлячої партії у Польщі.
Перш ніж перейти до важливих подій у Європі, зверну увагу на розвиток ситуації за межами нашого континенту. Турецькі війська розпочали наступ на позиції курдів на півночі Сирії, намагаючись завдати своїм давнім противникам нищівної поразки. Світова спільнота звично обурилася, проте складно уявити, що ООН зможе зупинити дії Ердогана. Навіть відмова ЄС постачати зброю Туреччині може виявитися не надто ефективною. У підтримці курдам відмовив Дональд Трамп, у якого триває протистояння з демократами. Арешт трьох вихідців з колишнього СРСР, які були клієнтами особистого адвоката американського президента за звинуваченням у порушенні правил фінансування виборів може стати новим поворотом у протистоянні демократів та республіканців. Нагадаю, що у Вашингтоні досі немає українського посла, і це навряд чи покращує двосторонні взаємини.
Парламент Нідерландів одноголосно проголосував за розслідування ролі України у справі МН17, його представників цікавить, чому не було закрито повітряний простір над Донбасом. Хоча уряд Марка Рютте виступав проти ухвалення цього рішення, міністр закордонних справ Країни тюльпанів Стеф Блок у Києві минулого тижня провів переговори і на цю тему, і про причини передачі Володимира Цемаха Росії під час обміну полоненими. Не зайвим буде нагадати, що «Боїнг-777», який виконував рейс МН17, було збито на висоті 10 кілометрів, яка до того вважалася безпечною під час локальних конфліктів.
Грецька православна церква визнала Православну церкву України, фактично привітавши її з першою річницею існування. Хоча церква в Україні відділена від держави, цей факт є вагомим у контексті гібридної війни з Росією, яка триває насамперед за свідомість. Можна прогнозувати продовження процесу визнання іншими православними церквами та кипіння гніву у Москві, адже блокаду РПЦ у цьому питанні прорвано без шансів на її відновлення.
Партія «Право і справедливість» виграла парламентські вибори та, якщо вірити екзитполам, зберегла право на одноосібне формування уряду. Втім, це не означає, що на уряд Матеуша Моравецького не очікують кадрові зміни. Цікаво, що явка виборців у Польщі стала найвищою з 1989 року, а роль несистемної парламентської сили на себе цього разу приміряють «Польська коаліція» та «Конфедерація», остання – із закликами зменшити залежність від НАТО та ЄС та відновити дружні відносини з Росією. Після парламентських виборів у Польщі теза Володимира Зеленського про прорив у двосторонніх взаєминах має шанс на реалізацію, звісно, за умови реальних дій з обох боків.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
