Партія колишнього і майбутнього канцлера Австрії Себастіана Курца переконливо перемогла, отримавши більше, ніж прогнозувалося. Соціал-демократи – колись найбільша політсила країни – продовжили падіння, досягнувши історичного мінімуму.
Крайні праві популісти (проросійські) через скандального екслідера Штрахе із тріском програли, взявши менше прогнозованого і майже сягнувши свого дна. Ліберали додають та святкують. ‘Зелені’ тріумфально повертаються з історичним результатом у парламент і, можливо, навіть входять в уряд. Коаліція ж між партією Курца та ‘Зеленими’ – точно кращий варіант для України, аніж попередня за участю крайніх правих симпатиків Кремля.
Таким міг би бути невеликий український спойлер результатів дострокових виборів до Національної ради (нижня палата парламенту) Австрії.
ТОЧНІ “ЕКСТРАПОЛЯЦІЇ”, ГОЛОСУВАННЯ ПОШТОЮ І ШВИДКИЙ ПІДРАХУНОК
Виборчі дільниці в Австрії 29 вересня працювали по-різному, залежно від федеральної землі. Десь ‘ранні пташки’ відкрилися вже о 6.00, десь о 7.00, але більшість – о 8-й ранку. Відповідна ситуація – й із закриттям: хтось уже справився ще до полудня, хтось після обіду, а останні дільниці закрилися о 17.00.
Незвичною для України була й процедура підрахунку голосів, точніше її тривалість та оголошення перших результатів. Уже за кілька хвилин після закриття останніх дільниць, разом із екзит-полом, було опубліковано й так звані ‘екстраполяції’ (Hochrechnung) – прогнозовані загальні результати виборів на основі вже порахованих голосів на закритих раніше дільницях, а також із врахуванням попереднього досвіду та тенденцій.
У цьому році екстраполяції проводили два соціологічні агентства – для головного інформагентства країни АРА та суспільного телерадіомовника ORF. Таким чином, австрійці вже одразу після п’ятої вечора приблизно знали підсумки виборів (результати екстраполяцій, як засвідчив подальший підрахунок, видалися напрочуд точними).
Більше того, вже через 4 години після закриття дільниць були підраховані всі вкинуті на дільницях бюлетені під час традиційного голосування. Жодних звичних для українських реалій всенічних, як і подекуди – кількаденних підрахунків на ДВК та зведень в ОВК України. Міністр внутрішніх справ Австрії Вольфганг Пешорн, як голова федеральної виборчої комісії, просто коротко виступив близько 21.00 на прес-конференції та зачитав попередні результати виборів.
Ці результати, щоправда, не включали ‘дистанційне’ голосування – за відкріпними талонами на дільницях не за місцем проживання, волевиявлення для хворих і немічних за місцем мешкання та голосування поштою (у т.ч. для австрійців за кордоном). Для підрахування ‘виборчих карток’, за допомогою яких також голосують, потребувалося трохи більше часу. Тим більше, що цього року їх було видано рекордну кількість – 1 млн 30 тис. Утім, уже в понеділок після обіду були підраховані майже 600 тис. бюлетенів, надісланих поштою, а в четвер, 3 жовтня, будуть оголошені й остаточні результати виборів до Національної ради Австрії.
Ще одна цікава річ – відсутність повідомлень про порушення виборчого процесу, обвинувачень у фальсифікаціях та подальшої тяганини із скандалами, судами, ‘тітушками’. Натомість одразу після оголошення ‘екстраполяцій’ лідери прохідних партій збираються разом на коротку пресконференцію і – хто із сумним, хто з радісним обличчям – діляться першими враженнями та оцінками. Подальший вечір неділі – заплановані завчасно святкування в колі прихильників (у стані деяких партій – із кислими ‘мінами’), наступні два дні – збори президій партій для ‘розбору польотів’.
БІРЮЗОВО-ЗЕЛЕНЕ СВЯТО І ЧЕРВОНО-СИНІ СЛЬОЗИ
Згідно з майже остаточними результатами (змін у кількості мандатів вже не очікується), правоцентристська Австрійська народна партія (ÖVP) набирає 37,5% голосів. Таким чином, ‘народники’ покращують на понад 6% свій результат попередніх виборів у жовтні 2017 року і виходять на фінішну пряму із +3% від останніх соцопитувань. На практиці це означає 71 мандат у 183-місній нижній палаті парламенту (для більшості – 92 депутати).
Народна партія перемогла у восьми з дев’яти федеральних земель Австрії. Єдиною ‘червоною’ загалом землею (за кольором Соціал-демократичної партії Австрії (SPÖ) залишився лише традиційний оплот соціал-демократів – Відень, решта території республіки – бірюзова (колір оновленої ÖVP на чолі з 33-річним Себастіаном Курцом).
Колись найпотужніша партія країни SPÖ значно відстала від переможця, отримавши 21,2% (40 мандатів). Це означає на 5,6% менше голосів від виборів дворічної давнини і найнижчий результат за понад 100-річну історію партії. Прихід нової лідерки – Памели Ренді-Вагнер – не допоміг політсилі зупинити падіння підтримки.
Водночас, усі приводи для святкування мали ‘Зелені’: партія набрала 13,8% (26 мандатів) і тріумфально повертається в парламент після невдачі на виборах 2017 року. Два роки тому партія, колишній лідер якої зараз президент країни (Александер Ван дер Беллен), переживала внутрішній розкол і для проходження 4-відсоткового бар’єру їй не вистачило всього 0,2%.
Також святкували у неділю й у стані ліберальної партії ‘Нова Австрія’ (NEOS), яка набирає 8,1% та отримує 15 мандатів (+2,8% від результату минулих виборів).
Натомість нещодавній партнер Курца по коаліції – правопопулістська та проросійська Австрійська партія свободи (FPÖ) – вийшла на фініш очевидним лузером: ‘сині’ (колір австрійських крайніх правих) отримують 16,2% (31 мандат), що на 10% менше, ніж результат 2017 року.
“ТРАГІЧНИЙ ДЕНЬ” ДЛЯ УЛЬТРАПРАВИХ СИМПАТИКІВ КРЕМЛЯ
‘Трагічний день’ – прокоментує результат виборів на своїй популярній у Facebook сторінці (майже 800 тис. підписників) вже колишній лідер австрійських ультраправих Гайнц-Крістіан Штрахе. Двома днями пізніше він заявить, що припиняє членство в партії і будь-яку політичну діяльність, принаймні, на час розслідувань, які тривають щодо нього. Рішення – значною мірою вимушене через тиск однопартійців, які саме його звинуватили в цьому трагічному дні. І, вочевидь, так воно й є.
Саме ґешефти Штрахе з ‘племінницею російського олігарха’ на Ібіці дворічної давнини, які стали відомі у травні, завдали потужного удару репутації Партії свободи і призвели до дострокових, трагічних для FPÖ виборів. Щоправда, ‘Ібіцагейт’, як і подальші невеликі скандали, які слідували за ним, не був головною причиною нинішньої поразки правих популістів. Публікація плівок з Ібіци 17 травня справді призвела до понад 5-відсоткового падіння популярності партії – з 23% до 17-18%. Однак ефект був короткочасним, і вже в липні партія вийшла на 20% і стабільно мала такий рейтинг (інколи 21%) у серпні-вересні, претендуючи таким чином навіть на друге місце за результатами виборів (соціал-демократам опитування давали стабільно 22%).
Як видається, остаточно підірвав довіру виборців FPÖ скандал із витратами, який стався за тиждень до волевиявлення: Штрахе звинуватили у використанні партійних грошей на власні потреби – і проти екслідера ультраправих завели чергову справу. Бульварна газета Heute взагалі ‘підкинула жару’, повідомивши про існування фото з набитими готівкою спортивними сумками в багажнику авто Штрахе, отриманими від бізнесменів…з Росії та України.
Так чи інакше, але для Австрійської партії свободи ближчим часом будуть не найкращі часи, на політсилу чекають внутрішні розбірки та пошук нових тем і сенсів для виходу з кризи та відновлення довіри виборців. Дехто взагалі не виключає подальший розкол у партії.
З української точки зору, цікавим є те, що проросійське крило FPÖ, яке великою мірою представляв Штрахе та його ‘права рука’ Йоганн Гуденус (ще один антигерой ‘Ібіцагейту’), сильно послаблено в результаті останніх скандалів та їхніх наслідків.
WHO IS WHO У ПИТАННІ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ
Одне з найважливіших для України питань у контексті австрійського волевиявлення – як переможці виборів поводитимуть себе стосовно санкцій Євросоюзу проти РФ. Відповідь на питання щодо подальшої доцільності антиросійських санкцій основні австрійські партії дали незадовго до голосування 29 вересня.
Себастіан Курц заявив про тверду та повну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, нагадавши, що санкції ЄС проти Росії були введені ‘у відповідь на порушення міжнародного права в Україні’. Говорити ж про пом’якшення санкцій можна лише після прогресу у виконанні Мінських домовленостей, передусім після досягнення стійкого та тривалого припинення вогню. Щоправда, очільник ÖVP тут же додав свою улюблену фразу на цю тему: ‘Миру в Європі можна досягнути лише з Росією, а не проти неї’.
Не бачить наразі передумов для пом’якшення антиросійських санкцій і лідерка соціал-демократів Памела Ренді-Вагнер. Вона також пов’язала послаблення обмежувальних заходів проти РФ з імплементацією Мінських домовленостей, прогресу щодо чого поки що немає. ‘Потрібні спільні та скоординовані дії на європейському рівні’, – додала очільниця SPÖ.
‘Зелених’ в Європі навряд чи можна віднести до симпатиків Кремля. Лідер австрійської партії ‘Зелені’ Вернер Коглер підтвердив таку думку. На відміну від інших австрійських політичних лідерів, він не говорив про загальне ‘виконання Мінська’, а чітко артикулював проблему та винуватця – Росія має виконати Мінські домовленості: ‘Допоки Росія не виконує Мінські домовленості, санкції є необхідними’.
Чітко висловилася і лідерка лібералів Беате Майнл-Райзінгер, яка єдина з лідерів партій згадала також окупацію Росією Криму: ‘Ми однозначно підтримуємо запроваджені Європейським Союзом санкції й виступаємо за негайне припинення насильства на Сході України та незаконної окупації Криму’.
Крайня права Партія свободи, яка має меморандум про співпрацю з кремлівською ‘Єдиною Росією’ і представники якої неодноразово заявляли про необхідність скасування санкцій проти РФ та незаконно відвідували анексований Крим, була прогнозованою. Її новий лідер, ексміністр транспорту та колишній кандидат у президенти Норберг Гофер заявив, що антиросійські санкції ЄС – ‘неправильний шлях’ і вони ‘шкодять також Австрії та її експортній економіці’.
НАЙКРАЩИЙ ВАРІАНТ КОАЛІЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ
Ближчими днями президент Австрії Александер Ван дер Беллен має вповноважити лідера ÖVP – партії, що набрала найбільше голосів – на формування коаліційного уряду. До часу приведення до присяги нових міністрів свої обов’язки продовжуватиме виконувати тимчасовий уряд Брігітти Бірляйн, першої жінки-канцлерки Австрії.
Себастіан Курц одразу після виборів утримався від коментарів із приводу можливої конфігурації коаліції, заявивши, що проводитиме переговори з усіма. Цілком можливо, що цей процес, який точно буде непростим, затягнеться аж до католицького Різдва.
Як зазначив у коментарі власному кореспондентові Укрінформу політолог, лектор Університету Відня Антон Шеховцов, загалом після виборів до Національної ради Австрії проглядаються три принципових варіанти коаліції. Перший – відновлення так званої ‘широкої коаліції’ між Австрійською народною партією та Соціал-демократичною партією Австрії. Однак, на переконання політолога, цей варіант є малоймовірним, і Курц не піде на коаліцію із соціал-демократами, які перебувають у кризі й з якими наявні великі ідеологічні розбіжності. Другий варіант – повторення коаліції між ÖVP та крайньою правою Австрійською партією свободи. Цей варіант експерт також вважає менш ймовірним, оскільки Партія свободи стала дуже токсичною у зв’язку з останніми скандалами, а Курцу це не потрібно, до того ж – FPÖ також у кризі та втрачає електорат.
На цьому тлі Шеховцов вважає найбільш реальним третій варіант – коаліцію між партією Курца та ‘Зеленими’.
‘Звичайно, існують ідеологічні розбіжності між Народною партією та ‘Зеленими’, але це був би цікавий експеримент. Думаю, що вони могли б зійтися на деяких важливих моментах, які зараз є достатньо популярними у суспільстві, наприклад, та ж екологічна проблема. Лівоцентристські ‘Зелені’ для Курца – це менш токсичні соціал-демократи. Тобто, це такий певний варіант заміни широкої коаліції між консерваторами та соціал-демократами, але тільки замість SPÖ – такі собі ‘зелені соціал-демократи’, – зазначив експерт.
У ‘бірюзово-зелену’ суміш він також додав би трохи ‘рожевого’: центристська NEOS (партійний колір – рожевий) могла б також увійти у коаліцію між ÖVP та ‘Зеленими’.
З української точки зору, така коаліція в Австрії була б ‘досить хорошою’. У разі формування коаліції між Народною партією та ‘Зеленими’ експерт не очікує ‘якихось принципово нових підходів до українського питання’. За його словами, як ‘Зелені’, так і NEOS ‘дуже критично ставляться до Росії, російської агресії проти України’. Щодо партії Курца, то вона в цілому ‘не є якоюсь антиросійською чи проукраїнською, загалом вона – проєвропейська, дотримується консенсусу ЄС у питанні санкцій проти РФ’, зазначив експерт.
‘Тобто, ця коаліція, якщо так уявити – ÖVP, ‘Зелені’ плюс, можливо, NEOS (але необов’язково) – була б кращою для України, аніж попередня між ÖVP та ультраправими з Партії свободи, яка відома своєю проросійською, навіть прокремлівською риторикою’, – підсумував політолог.
Як ‘цілком можливу’ коаліцію між Австрійською народною партією та ‘Зеленими’ розглядає і генсек громадсько-політичної організації ‘Пан’Європа-Австрія’ Райнгард Клучек. Відновлення ж попередньої формату співпраці між ÖVP та ультраправими експерт вважає малоймовірним: ‘Партія свободи здійснить самогубство, якщо піде на таку коаліцію. Курц розпустив попередню коаліцію, наслідком чого стали нові вибори, на яких FPÖ багато втратила. Тепер вони будуть занадто слабкими в уряді, вони – лузери’.
Водночас, Клучек був обережний у прогнозах щодо ставлення нового можливого коаліційного уряду між ÖVP та ‘Зеленими’ до українського питання. ‘В Австрійській народній партії є багато сил, які значною мірою є проросійськими. Так, у ‘Зелених’ немає угоди про співпрацю з партією Путіна, як у Партії свободи. Але ‘Зелені’ також будуть готові багато чим поступитися, щоб потрапити в уряд. Тому на даний момент складно щось прогнозувати’, – заявив він у коментарі кореспонденту агентства.
Політичний аналітик Грегор Розумовський також припускає, що коаліція ÖVP -‘Зелені’ – цілком ймовірна. Тим більше, додає він, обидві партії мають схожий бекграунд та представляють майже ідентичну демографічну групу. Входження ж SPÖ чи FPÖ в урядову коаліцію із сильною Народною партією лише ще більше послабить соціал-демократів і крайніх правих, і останні, вочевидь, це усвідомлюють.
Експерт також вказав на наявність у деяких колах Народної партії бажання щодо скасування санкцій ЄС проти Росії. І якщо у правих популістів це пов’язано більше з ‘дивним ідеологічним любовним зв’язком із Путіним, який розпочав колишній голова FPÖ Гайнц-Крістіан Штрахе’, то у ÖVP – це економічні мотиви. ‘Мотивація ÖVP є, передусім, матеріалістичною, оскільки партія представляє економічні буржуазні еліти, які обурюються збитками, що їх несуть санкції для австрійської промисловості та торгівлі’.
‘Так чи інакше, з існуючих трьох варіантів коаліція Австрійська народна партія – Зелені, ймовірно, буде найбільш вигідною для українських інтересів’, – зазначив Розумовський у коментарі власному кореспонденту Укрінформу.
Василь Короткий, Відень
