25 років газета «33-й канал» разом із акторами та керівництвом цього театру доносили владі і громаді, що обласний театр для дітей не може тулитись у пристосованому напівпідвальному приміщенні. Що майбутньому України, якими є наші діти – потрібне красиве, сучасне і світле приміщення. Наші журналісти наочно розповідали і демонстрували, якими є такі ж дитячі театри у інших обласних центрах України, сусідній Польщі. Театрали просили, батьки били тривогу, бо в приміщення поїжені пліснявою стіни ставали вже небезпечними для роботи і відвідування. Але щоразу натикались на мовчазну стіну. В час базарно-підприємницького руху і вихідців із нього у владі важко говорити про духовне.

Два скликання я особисто та мої колеги-однодумці робили все для того, щоб Вінницька обласна рада почула колектив театру та батьків міста та області: діти Вінниччини заслуговують на сучасний театр. Але в сесійній залі це рішення довго не знаходило більшості голосів. То на 5 соток землі для під’їзду до театру хтось поклав око. То звинувачували мене у лобізмі… вінницьких дітей! Далі вже прийнятий меморандум не могли погодити обласна та міська ради та керівництво.

Куди лише не намагались «послати» наших дітей «падкі» до грошей і того, «що погано лежить», деякі наші депутати та керівники – на околиці міста, у вивільнені приміщення — двері в двері з моргом.

Але і це подолали! Довелось навіть вдатись до небувалого досі шоу – в сесійній залі актори за підтримки нашої комісії поставили театралізовану мінівиставу. Підключились із петиціями небайдужі батьки та ЗМІ.

І, як-то кажуть, «крига скресла». Проблему зрозу­міли і обласна рада, і голова ОДА Валерій Коровій. І саме завдяки такому тандему сталось те, чого чекали 25 років. Тепер праве крило «книжки», однієї із кращих споруд Вінниччини, прикрашає Вінницький обласний дитячий театр ляльок. Ліворуч такою прикрасою є обласна філармонія. І Вінницький обласний театр ляльок настільки гармонійно вписався в цю архітектурну композцію, наче там мав бути з часу проектування.

Я знаю вже десятки років акторів театру, його керівництво, але коли завітала вже в новий театр, гримерні, склалось враження, що вони всі немовби якийсь горб скинули з власних плечей.

– Ми не прорубуємо насильно «вікно в Європу», як наш північний сусід, а йдемо туди цивілізовано, крок за кроком наближаючи її до нас, – заявили ми із гордістю міжнародним гостям фестивалю.

А з колегами з інших міст та країн, в яких існують проблеми з приміщеннями, поділились досвідом боротьби за театр.

Багато хто із виступаючих під­креслив, що відкриття сучасного дитячого театру Вінниччини є одним із найбільших досягнень депутатського корпусу Вінницької облради.

Отож ведіть тепер своїх дітей і онуків до театру. Сезон розпочато. Розчулені до сліз і не розбалувані увагою влади заслужені та імениті актори-лялькарі не переставали дякувати за підтримку. Бо це виняток – що їх почули. А хотілося б, щоб це було нормою. Щоб влада чула людей, депутати – своїх виборців. А президенти були реальними слугами народу і України.

Голова комісії з питань свободи слова,
засновник медіа-корпорації «33-й канал»