Сьогодні, 18 червня, під час чергового засідання Ради підприємців при Вінницькому міському голові обговорили питання створення інклюзивного міського середовища та посилення підприємницького сектору громади.
Як зазначив заступник міського голови Андрій Очеретний, формування безбар’єрного середовища у Вінниці почалося з 2006 року за ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана та Раїси Панасюк. Тоді ж була створена тематична програма «Вінниця зручна для всіх», яка передбачала розвиток сучасного європейського міста, в якому комфортно всім — від людей з інвалідністю до батьків з дитячими візочками. Він також наголосив, що у Вінниці активно впроваджуються інструменти підтримки бізнесу, адже саме підприємці відіграють ключову роль у зміцненні економічної стійкості громади, створенні нових робочих місць та надходжень до бюджету.
«Сьогодні на Раді підприємців при міському голові говорили про важливе — як зробити Вінницю ще зручнішою для всіх і водночас підтримати підприємницьке середовище. Дякуємо підприємцям, які продовжують працювати, адаптуватися й інвестувати в громаду. Саме ви — основа її економічної спроможності», – сказав Андрій Очеретний.
Присутні ознайомилися з першим комплексним безбар’єрним маршрутом протяжністю 12 км, вздовж якого буде облаштовано інфраструктуру для маломобільних груп населення. Стартова точка — багатоповерхівка на вулиці Зулінського, де за зверненням ветерана Вінницька міська рада встановлює ліфт із виходом на вулицю. У середмісті маршрут охоплює основні вулиці: Соборну, Театральну, Магістратську, Оводова та Артинова.
Окремим блоком під час засідання Ради підприємців представили дві частини Альбому стандартних рішень — інструментів, покликаних систематизувати підходи до формування зручного міського середовища. Це практичний посібник для всіх, хто залучений до розробки чи реалізації інфраструктурних проєктів — від балансоутримувачів до архітекторів та виконавців робіт.
Як розповів експерт з просторового планування Агенції просторового розвитку Максим Кравчук, головна мета альбому — спростити реалізацію принципів безбар’єрності в міському просторі. Адже на практиці навіть при дотриманні ДБН виникає багато нюансів, які ускладнюють створення по-справжньому інклюзивного середовища.
«Ми систематизували типові рішення, які дають змогу на практиці якісно планувати ремонт чи нове будівництво — незалежно від масштабу. Перша частина стосується зовнішнього простору — тротуари, бордюрні пандуси, тактильні елементи, зупинки. А друга, яку ми сьогодні презентували, зосереджена на доступності будівель — входи, ліфти, санвузли, параметри коридорів тощо. Альбом не лише уніфікує підходи, а й допомагає всім учасникам процесу — від проєктанта до підрядника — працювати злагоджено, з розумінням, що створюють простір для кожного», — наголосив Максим Кравчук.
Таким чином, місто отримує інструмент, який дозволяє уникнути помилок ще на етапі планування та створювати справді доступне середовище — з урахуванням потреб людей різного віку, з різними особливостями пересування чи сприйняття простору.
Однією з порушених під час засідання Ради підприємців при міському голові тем стали зміни до порядку демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд. Їх презентував директор департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради Яків Маховський, а також розповів, що це сприятиме прозорості у веденні бізнесу й порядку на вулицях міста.
Проєкт «Рух без бар’єрів» реалізується Міністерством розвитку громад та територій України в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Він охоплює 15 пілотних громад, де створюються безбар’єрні маршрути: Київ, Одеса, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці, Полтава, Вінниця, Славутич, Кропивницький, Буча, селища Опішня та Бородянка.
Джерело – новини ВМР
