Програма літнього табору згуртованості для підлітків «Smart Camp» була побудована так, щоб поєднати навчання, психологічну підтримку та неформальне дозвілля. Діти знайомилися й проходили командоутворення, брали участь у психоемоційних тренінгах із психологами, відвідували арт-терапевтичні заняття та вечірні кінопокази. Окремі дні були присвячені STEM-навчанню: діти вивчали Arduino, програмування, 3D-друк і створювали власні міні-проєкти. Також підлітки в ігровій формі знайомилися з основами бізнесу, презентували власні стартапи на бізнес-ярмарку та працювали над соціальними ідеями під час міні-хакатону.
Важливою складовою табору стала соціалізація. Тренери відзначають, що діти змінювалися на очах: підлітки поступово починали взаємодіяти, пропонувати ідеї, підтримувати одне одного.
«Діти, які спершу соромилися навіть запитати, вже за кілька тижнів самі допомагали іншим, генерували ідеї і гордо захищали власні проєкти», – розповідає тренерка з 3D-моделювання Анастасія Черненко.
Адміністраторка простору при Вінницькому технічному фаховому коледжі Дар’я Цехмейстер згадує історію 11-річної Злати, яка вимушено переїхала до Вінниці з Харкова. Перші дні дівчинка трималася осторонь, завжди носила із собою улюблену іграшку як символ безпеки. Але атмосфера прийняття і підтримки допомогла їй поступово відкритися. Вона створювала власні 3D-моделі, брала участь у командних проєктах і з кожним днем ставала сміливішою.
«Пам’ятаю, як по завершенні табору Злата підійшла і сказала: «Тут я почуваюся у безпеці – важливою і щасливою!». Це були щирі слова і вони відображали головне нашого табору: допомогти дітям соціалізуватися, повірити у свої сили, бо це не просто навчання, чи змістовне дозвілля – це місце, де діти знаходять друзів і сили рухатися далі», – відзначає Дар’я.
Особливим відкриттям стало й те, що кілька дітей із попередніх змін повернулися до табору вже у ролі волонтерів. Вони допомагали організаторам, підтримували новачків і стали прикладом для інших. Серед таких волонтерів були і ВПО, і діти з інвалідністю. Це показало, що табір став не лише простором навчання, а й місцем, де формується відповідальність, довіра та відчуття важливості. Так, 17-річна Анна, яка має інвалідність, приїхала на першу зміну як учасниця, але згодом долучилася до команди організаторів і стала помічницею.
«У таборі я змогла відчути себе корисною і важливою. Тут я розвантажуюсь від усього, що мене напрягає, чи нервує вдома. Тут я можу просто бути собою і знаходити нових друзів. Це абсолютно безпечний і дружній простір», – ділиться вона. Для Анни це стало не лише можливістю навчитися новому, а й шансом відчути себе лідеркою, яка підтримує інших.
Кожна зміна мала свій символічний фінал – похід у кіно, екскурсію містом чи спільні вечори, які завершувалися сміхом і сльозами. Діти не хотіли розходитись, обіймалися й обіцяли зустрітися наступного літа. Відтак, «Smart Camp» став для сотень дітей не просто місцем відпочинку. Це простір, де народжується дружба, де формується командний дух і де кожна дитина отримує досвід, що залишає слід. Тут вони відкривають для себе технології, нових друзів і впевненість у власних силах, а головне – вчаться жити у спільноті, де кожен має значення.
Джерело: Myvin
