З початком широкомасштабного вторгнення Дмитро Осипенко активно волонтерив, доставляючи допомогу до столиці. Через рік він вступив до лав ЗСУ та понад 10 місяців воював на донецькому напрямку, за що отримав нагрудний знак «Золотий Хрест». Пізніше у складі 116-ї бригади він брав участь у боях на Харківщині, де біля Куп’янська був тяжко поранений. Попри це, після реабілітації Дмитро повернувся до бойових завдань. 8 листопада він загинув від кулі ворога біля села Синьківка, маючи 37 років.
«Дмитро був надзвичайно щирим, всім допомагав. Навіть, коли проходив реабілітацію після поранення, передусім думав про своїх побратимів. До них він повернувся навіть з осколками у тілі», – розповідає близька подруга полеглого Героя Тетяна.
У Дмитра залишились батько, мати, сестричка, багато рідні, кумів та безліч друзів.
Народився Дмитро Осипенко у Вінниці 12 червня 1987 року. Після 31-ї школи вивчився на слюсаря-елекрика у Вищому професійному училищі №11, а згодом закінчив технічний коледж за спеціальністю «Фінанси» та Вінницький національний аграрний університет – за спеціальністю «Менеджмент». До повномасштабного вторгнення займався власною справою зі встановлення опалення та сантехніки.
«Дмитро завжди був у роботі, а коли випадала вільна хвилинка йшов на берег Південного Бугу, насолоджувався його краєвидами. Взагалі він дуже любив нашу Вінницю. Прагнув, щоб вона залишалася містом щасливих людей», – каже мати Небесного воїна Галина.
Церемонія прощання із Дмитром Осипенком відбудеться сьогодні за адресою: вул. Батозька, 12 (колонна зала №2) – о 13:00 та за адресою: вул. Чайковського, 15 – о 14:30. Траурна процесія до будинку Захисника рухатиметься за маршрутом Залізничний вокзал – площа Перемоги – вул. Київська. Вінничан просять супроводжувати її живим коридором.
Поховають воїна о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
Джерело: ВМР
