Сергій Турчик, мобілізований до ЗСУ із початком повномасштабної агресії, служив у кулеметному взводі 2 стрілецького батальйону. 28 листопада він загинув поблизу села Мануйлівка на Харківщині, маючи 55 років.
Народився Сергій Турчик у Вінниці 31 серпня 1969 року. Після закінчення 15-ї загальноосвітньої середньої школи здобув освіту у професійно-технічному училищі №15 за спеціальністю «Закрійник». Тривалий час працював за фахом в ательє, шив верхній одяг на замовлення, пізніше – столяром на одному з підприємств. А перед повномасштабним вторгненням влаштувався на роботу до Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», звідки й був призваний на військову службу. Вдома на Сергія чекали дружина, дві донечки із родинами та п’ятеро онуків.
«Сергій був майстром на всі руки. Вмів і одяг пошити, і хату побудувати. До речі, таку оселю для своєї родини він звів самотужки у селищі Стрижавка. У ній завжди панувала атмосфера добра і злагоди, – розповідають рідні загиблого воїна. – Сергій був гарним чоловіком для дружини, люблячим батьком для дітей та неперевершеним дідусем для онуків. А також справжнім та надійним другом».
Церемонія прощання із Сергієм Турчиком відбудеться сьогодні у Спасо-Преображенському кафедральному соборі – о 10:00 та за адресою: вул. Запорізька, 20-А – об 11:00. А о 12:00 Героя проводжатимуть в останню путь у с. Стрижавка за адресою: вул. М. Дорошенка (Кемпінг).
Поховають воїна на кладовищі у с. Коло-Михайлівка о 13:00.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
Джерело: ВМР
