Відновлюють та зводять нові об’єкти, а у час війни ще й укріплюють фортифікаційні споруди та будують укриття – усе це справа рук фахівців однієї з найвідповідальніших та найзатребуваніших галузей. Напередодні професійного дня у Вінниці відзначили найкращих майстрів будівельної справи. Зустріч відбулась у Вінницькій міській раді за участі заступника міського голови Ігоря Откидача, директора департаменту капітального будівництва Дениса Мазуренка та департаменту архітектурно-будівельного контролю Дениса Сороки.
Ігор Откидач подякував працівникам будівельної галузі за відданість справі, вагомий внесок у її розвиток.
«На початку повномасштабного вторгнення ви були першими, хто відгукнувся на заклик міста. Одні зі зброєю в руках пішли захищати Батьківщину, інші – засукавши рукава, взялися за зведення фортифікаційних ліній. Завдяки такій згуртованості ми довели, що є сильною нацією та незламною державою. Разом ми подолали й інший виклик та маємо гарний результат. Сьогодні майже всі ліцеї, дитячі садочки та лікарні мають найпростіші укриття. Крім того, у низці навчальних закладів нині завершується будівництво протирадіаційних споруд, – зазначив заступник міського голови. – Дякуємо за розуміння та підтримку у цей важкий час. Далі, вже після Перемоги, саме вам відбудовувати країну, розвивати наше місто. Бажаємо всім невичерпних сил та натхнення».
Зокрема, своє натхнення газоелектрозварювальник Олександр Дубина черпає у тому, що робить гарну і корисну справу для людей. Їй він віддав вже близько 14-ти років свого життя. Працює у будівельній компанії «Стам». З початком великої війни чоловік долучився до війська. Два роки боронив Україну від ворога у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Після важкої контузії – демобілізувався та знову повернувся на улюблену роботу.
«Та війна й тут мене не відпускає. Нещодавно на одному з будівельних майданчиків знайшов два снаряди часів Другої світової, – розповідає Олександр Дубина. – Це наше минуле і, на жаль, сьогодні ми також живемо в умовах війни, коли маємо будувати укриття замість житлових будинків. Я люблю працювати і наш дружний колектив. Сподіваюсь, незабаром ми знову зможемо зводити звичні об’єкти – без страху за майбутнє наших дітей».
Джерело: ВМР
